Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Автентичне українське свято Купала і донині відзначають на Поділлі

Є в Україні свято, яке кожен згадує з радістю та піднесенням: Івана Купала. Літній “празник”, як кажуть в Україні, уквітчаний запашними зіллями і оповитий легендами. Дівчата плетуть віночки, хлопці шукають цвіт папороті, русалки і мавки виходять з озер та лісів і йдуть у танок, закохані пари перевіряють почуття, стрибаючи через полум’я…

Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Ми не будемо переказувати вам легенди, які ви й так знаєте. Натомiсть, знайшли справжнього етнографа, експертa з народної культури, обрядів, творчості, викладачку та науковицю – Тетяну Пірус. Вона є консультанткою Міжнародного фестивалю звичаєвої культури “Живий Вогонь”, що вже водинадцяте вiдбувається на Вінниччині.

Тетяна Пірус розповіла читачам Ukrainian People про те, як святкували Купала наші предки.

… ”Ой зов’ю вінки да на всі святки,

Ой на всі святки, на всі празники,

Та рано, рано на всі празники”…

Цю пісню співають українські дівчата, виплітаючи зранку на Івана Купала віночок.

Вранці  йдуть до лісу та в поле збирати квіти. Зібравши, сідають біля річки чи в лісі колом і плетуть вінки. Кожна дівчина має зробити по два. Під час плетіння хлопців не мусило бути поруч – лише самі дівчата. Крім квітів, у вінок іноді вплітали стрічки, перев’язували ними чи прикрашали (позначали). Використовували квіти лісові (барвінок, буркун, ромен, материнка, чебрець, братки, нечуй-вітер), польові (волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел) й городні (м’ята, любисток, ласкавиці, чорнобривці, кудрявці).

Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Свято Івана Купала

Свято Купала (Іва́на Купа́ла, Купа́йла) – традиційне східнослов’янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). У зв’язку з введенням григоріанського календаря 1 березня 1918 збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 24 червня (7 липня). Назва свята походить від імені християнського святого Івана Хрестителя. Назва “Іван Купала” є слов’янським варіантом імені Іоанн Хреститель. Оскільки “баптістіс” – епітет Іоанна, що буквально перекладається як “купатель, занурювач”, у народі його звали Іваном Купалою (Купайлою). Така назва свята була зумовлена і власне слов’янськими уявленнями: купання означає обмивання, очищення, яке здійснювалося у відкритих водоймах. Тому, з одного боку, саме цьому має бути зобов’язана поява епітету “Купала”, “Купайла” – як переклад “Хреститель”, а, з іншого боку, назва свята пізніше була переосмислена народною етимологією та ув’язана з ритуальними купаннями в річках під час цього свята.

Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Ще одна версія – коли Сонце “купається”

На день літнього сонцестояння всі індоєвропейські народи відзначали одне з головних своїх свят. Hайдавнішa релігійнa книгa “Авеста” називає Сонце житлом Бога. Це знаходить підтвердження і в святі Купала: воно завершується зустріччю Сонця, що сходить. Згiдно з нашими народними легендами, у цей час можна спостерiгати як Сонце “купається”. Праведні ж люди можуть бачити постать Бога на тлі cонячного диску. Таким чином, свято має назву, пов’язану з “купанням” Сонця на світанку найдовшого літнього дня.

Від давньої індоєвропейської духовності культ Сонця закріпився в українській традиційній культурі і зберігся до нашого часу. На Поділлі, в центральній частині України, свято Купайла було пов’язано з найвищим Богом подолян Дажбогом. Віру в Дажбога сповідували предки українців   анти, а згодом  їхнi нащадки уличі й тиверці.

У 1920-х роках подільські етнографи описали культ Сонця серед українців Поділля.

Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Купальські обряди в Україні

Свято Івана Купала складається з кількох обрядів. Найперший це плетіння дівчатами купальських вінків, які пускаються на воду. Другий важливий символ купальське гільце. Воно має різні назви:  купайлиця, купайлочка, купайла. В сучасних варіантах обряду гільце  називають “Марина” або “Марена”. Для гільця зрізають невелике деревце та встановлюють його на місці святкування. Прикрашають стрічками, квітами, а під час обряду водять довкола  хороводи і співають. Потім розламують і кидають у воду. У деяких традиціях палять.

Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Очищення вогнем

Вогонь купальського вогнища має священну силу він очищує і дає енергію на цілий рік. Тому учасники обряду стрибають через  купальське вогнище задля очищення духу й тіла. Купальське вогнище роблять із сухого дуба і ясена, а іскру треба висікати природнім способом: за допомогою тертя.

В українській народній традиції є уявлення,  що вогонь несе в собі божественну силу. Вiн може “псуватися”, і тоді та сила покидає його, громада втрачає Божу підтримку. Щоб відновити чистоту, треба добути  з молитвою “живий вогонь”. Всі  вогні  в селі тоді гасили, і заново добували полум’я з молитвою. Воно було чистим, і його  розносили по всіх помешканнях.

Вогняне колесо

Також на зображення різних часів можна побачити, як у воду котять вогняне колесо. Знаходимо аналогію в нартському епосі, де вогняне  колесо є зброєю бога війни і котиться, розсікаючи тіла ворогів. Для обряду дерев’яне колесо обмотують соломою та квітками і увечері запалюють від купальського вогнища. Котять до води з допомогою палиць.

Квітка папороті

Відома легенда, яку описав подолянин Степан Килимник, про те, що лише в купальську ніч “розквітає на папороті дивовижна вогняна Квітка Щастя. Хто її дістане, хто зірве, той усе на світі знатиме, той відімкне навіть зачаровані замки без ключа; дістане без труднощів усі скарби, закопані у  землі матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку Щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, відвертатиме від своєї ниви град, грім, зливу; не боятиметься лихих сил…” Квітку папороті можуть шукати лише чоловіки, жінкам її брати до рук не можна. Зате, якщо жінка одружиться з  чоловіком, який зірвав цю квітку, то буде завжди молодою і здоровою.

Так, за обрядами та легендами, минає купальська ніч, і наступного після найкоротшої ночі дня всі зустрічають сонце і дивляться як воно “купається”. Видивляються, чи побачать на ньому образ Бога. А тоді кажуть один одному побажання і розходяться.

———————–

“Живий вогонь” в Україні

Зараз у серці України, на Поділлі, намагаються відродити і укорінити ці традиції. Замінити ними масово-культурні заходи, які повелися ще з часів комсомолу з лотереями, сороміцькими конкурсами, горілкою і Нептуном в головній ролі. Дедалі більше людей повертаються до свого коріння. На Вінниччині вже 11 років поспіль проводиться етнофестиваль, якому нема аналогів. Міжнародне свято звичаєвої культури “Живий Вогонь” відбувається, зазвичай, у дні літнього сонцестояння (у різні роки це могло бути від 21 до 24 червня). На ньому відтворюють автентичні обряди, демонструють народну творчість.

Свято Івана Купала – зустріч Сонця на світанку найдовшого дня

Козаки-характерники

Цей фестиваль популярний серед козацтва: на нього з’їжджаються з усіх куточків України. Учасники привозять з собою козацьку зброю та демонструють вправність у бойових мистецтвах та різних силових чоловічих забавах. Багато серед них дітей малі козачата активно вивчають бойове мистецтво спас. Адже всього кілька років тому його офіційно затвердили на державному рівні та почали підтримувати з боку влади. Нині в Україні відкриваються школи та гуртки бойового спасу, у яких дітей, без перебільшення, навчають справжні характерники.

Крім козаків, на фестивалі є багато майстрів, музикантів; приїздять представники громад зі своїми стравами, вбраннями та декоративним мистецтвом.

Видобування іскри

Кульмінацією фестивалю є спільне видобування священної іскри Живого Вогню, яку висікають за допомогою велетенської дерев’яної установки. Всередину встановлюють колоду, яку розкручують силами сотень людей, що хапаються з двох боків за линву. Від такої сили та шаленої енергетики вогонь спалахує, наче нізвідки, і його урочисто беруть для купальського вогнища. Далі починається обрядове дійство, а пізно вночі глядачі віддають всю накопичену шалену енергію на вибуховому рок-концерті патріотичних українських рок-гуртів.

Святкування цьогорічного “Живого Вогню” відбудетьс в с. Якушинці, що за 5 км від міста Вінниця, 22 червня. Вхід на фестиваль вільний.

Наш журнал також є інформаційним партнером фестивалю “Живий Вогонь”, тож пiсля його завершення ми поділимося з вами найяскравішими моментами цього дійства на нашому сайті!