Красивий самобутній голос – лірико-колоратурне сопрано Євгенії Мірошниченко ніколи не сплутаєш із жодним іншим. Євгенія Мірошниченко мала кришталево-прозорий голос унікального діапазону на чотири октави (легко брала «до» четвертої). Голос такого діапазону мали лише дві вокалістки у світі – видатна італійська співачка ХVІІІ століття Лукреція Агуярі та сучасниця Євгенії Мірошниченко – француженка Робен Мадо.
Віртуозне володіння вокальною технікою і яскравий акторський талант – сприяли створенню фантастично яскравих вокально-сценічних образів. Євгенія Семенівна часто вдавалася до імпровізації, щоразу знаходячи нові образні відтінки в музичних фразах, випробовуючи нові мізансцени. Акторська інтуїція допомагала їй реагувати на індивідуальність партнера, збагачувати добре відомий образ свіжими барвами.
У репертуарі співачки – 20 найскладніших оперних партій, зокрема Джільди («Ріголетто» Джузеппе Верді), Лючії («Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті), Лакме в однойменній опері Лео Деліба, Розіни («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні), Манон в однойменній опері Жуля Массне, Венери («Енеїда» Миколи Лисенка), Мюзетти («Богема» Джакомо Пуччіні), Стасі («Перша весна» Германа Жуковського), Цариці ночі («Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта).
«Своє народження як співачки пов’язую насамперед із «Травіатою» – цим шедевром Джузеппе Верді. Саме в ній відбулося моє артистичне становлення. А трагічна й чарівна Віолетта – моя незрадлива й щира любов».
Євгенія Мірошниченко народилася 12 червня 1931 року у селі Графське (тоді, Перше Радянське) Харківської області. Її перша освіта – слюсар-складальник радіоапаратури. Співати почала в ансамблі «Трудовые резервы».
Музичну освіту співачка здобула спочатку в Харківському музичному училищі, а потім у Київській консерваторії. І з 1957 року солістка Київського театру опери і балету імені Тараса Шевченка, де пропрацювала до 1994 року.
1961 року Мірошниченко пройшла стажування у відомої співачки і педагогині Ельвіри дель Ідальго в театрі La Scala у Мілані. Талант української оперної діви високо цінували фахівці і слухачі. Мірошниченко багато гастролювала за кордоном, виступала в Канаді, США, Японії, Франції, Болгарії, Польщі, Румунії, Югославії, Китаї та інших країнах світу.
З 1980 року Євгенія Мірошниченко викладала у Київській консерваторії. А 2002 року заснувала Міжнародний благодійний фонд свого імені. Завдяки її активній участі у столиці сформувалася ще один театральний майданчик – Київська Мала опера, де ставлять рідко виконувані класичні оперні твори, експериментальні театральні та оперні постановки, підтримуючи таким чином молодих артистів.
Євгенія Мірошниченко була чудовим педагогом. Крім власного виконавського досвіду й технічної майстерності вона мала особливі здібності та справжнє покликання. Це щасливе спів падіння, дароване Богом дало можливість створити власну вокальну школу, що органічно поєднала традиції українського й італійського виконавства. Сьогодні учні Євгенії Семенівни затребувані й співають по всьому світові.
У 2016 році вулицю Софії Перовської в Києві перейменували на честь Євгенії Мірошніченко.
