4 липня – День незалежності США

Навіть, якщо ти тільки вчора прибув до Америки й тобі мало що відомо про її історію, варто знати, що означає дата 4th July (4 липня).

День незалежності США (Independence Day) – це день підписання Декларації незалежності США у 1776 році. Вона проголошувала незалежність США від Королівства Великобританії. Було визначено й дату цієї важливої події – 4-е липня.

День незалежності вважають днем  народження Сполучених Штатів як вільної і незалежної країни. 

Традиції 4-го липня – поза часом. Святкові паради, концерти, музика й танці, фестивалі… – все те, що започаткували з прийняттям Декларації, триває і донині! Нагода відзначити уродини своєї країни викликає захоплення всього населення Сполучених Штатів вже напередодні свята, що вражає своїм розмахом і урочистостями. Перші феєрверки запустили прабатьки Америки ще четвертого липня 1777 року, а тепер більш, ніж 16 тисяч піротехнічних “букетів” розквітають у небі США щороку під час святкувань (не згадуємо про минулий “короновірусний” рік).

Трохи ненав’язливої історії 

Основним автором Декларації вважають Томаса Джефферсона (майбутнього третього президента країни). Над текстом також працювали Джон Адамс (другий президент) і Бенджамін Франклін (винахідник, вчений, публіцист і дипломат). Думаю, цих людей по праву можна назвати геніальними політиками і провидцями, тому що досі їхнє творіння  залишається актуальним і працює без кардинальних змін. Крім того, американська Декларація лягла в основу конституцій багатьох країн світу.

Історики уточнюють: дата 4 липня – досить умовна. Документи свідчать, що незалежність США було проголошено 2 липня, але лише двоє людей фактично підписали Декларацію незалежності 4 липня: Джон Хенкок і Чарльз Томсон, секретар Конгресу. Більшість делегатів поставили свої підписи лише 2 серпня, а деякі зволікали з тим до кінця серпня.

Коли Континентальний Конгрес проголосував за незалежність 2 липня 1776 року, Джон Адамс був у захваті. “Другий день липня 1776 року стане найбільш пам’ятною епохою в історії Америки”, – написав Адамс у листі до своєї дружини Абігайль 3 липня того ж року. – “Я схильний вірити, що він буде відзначатися наступними поколіннями як великий ювілейний фестиваль: урочисто, з помпезністю і парадами, а також зі спортивними змаганнями, зброєю, дзвонами, багаттями та ілюмінаціями з одного кінця континенту до іншого… Віднині і назавжди!”

(до речі: роздратований тим, що День незалежності не відзначають 2 липня, Адамс протягом усього свого життя відхиляв запрошення на святкування 4 липня. Він вважав, що 2 липня фактично той день, коли Континентальний конгрес проголосував за незалежність. Іронія долі: Джон Адамс помер 4 липня 1826 року – в день, якого він так і не зміг сприйняти, як день народження США).

Герої та зрадники

Армія колоністів, яку очолив Джордж Вашингтон, була розквартирована неподалік від Нью-Йорка і отримала повідомлення про незалежність днем пізніше, а штату Джорджія новина досягла лише у серпні. З урахуванням тодішніх засобів комунікацій у столиці вже колишньої метрополії – Лондоні – про прийняття заморськими колоніями Декларації незалежності дізналися лише 30 серпня.
6 липня 1776 року текст Декларації був вперше опублікований у газеті “Philadelphia Evening Post”. 8 липня Декларацію зачитали на центральній площі Філадельфії. Одним з результатів цього акту стала поява у США національної святині, символу американської історії боротьби за незалежність – “Дзвону Свободи” (Liberty Bell). Історики певні, що саме він скликав городян на площу.

Героїв тут теж не бракувало. З 56 осіб, які поставили свої підписи під Декларацією Незалежності, п’ятьох захопили британські солдати – вони постали перед військовим трибуналом і їх було страчено, як зрадників. Дев’ять людей померли від ран, отриманих під час війни за незалежність. Багато хто втратив дружин, дітей і майно.

Здобуття незалежності було підтримано далеко не всіма колоніями. З 13 колоній Декларацію підтримали тільки дев’ять. Пенсільванія і Південна Кароліна висловилися проти відокремлення від Великобританії, Делавер не ухвалив рішення, а Нью-Йорк утримався.

Американці не витрачали часу на святкування першого Дня незалежності 4 липня 1777 року, однак вже у 1778 році Джордж Вашингтон наказав дати своїм воякам подвійну порцію рому на відзначення цього важливого свята. А після завершення війни за незалежність, у 1783 році, пам’ятаючи передбачення Адамса, у Філадельфії нічне небо пронизали феєрверки. Як повідомляла місцева газета, “вечір розпочався мелодією дзвонів, а вночі відбулася грандіозна вистава феєрверків, і місто було чудово освітлено… Все проводилось із найбільшим порядком, і обличчя громадян сяяли радістю та гордістю за свою країну”. На додаток до феєрверків, великою частиною святкувань були військові гармати та стрілянина. Це стало стимулом морального стану для втомлених солдатів та громадян.

Що ж насправді означає День незалежності США?

Озирнись – це очевидно. Якщо ти щойно прибув до Америки, то можеш зробити висновок, що цей святковий літній день – всього лиш привід, щоб повеселитися у компанії друзів або в сім’ї, випустити у небо кілька вибухових речовин, приготувати стейки, ковбаски та кукурудзу на грилі, отримати хороші ціни на більшість товарів.

Ага, і випити пива.

Але, це не так.

Коли Великобританія чомусь вирішила, що американські колоністи погодяться платити їй більшу данину і спробувала підвищити податки у колоніях, це призвело до війни. Вона тривала з 1775 по 1782 рік і надалі мала величезне значення для розвитку Сполучених штатів. США здобули незалежність і проголосили республіку, яка була заснована на засадах рівності, свободи і справедливості.

Вони створили свою Декларацію незалежності, щоб стати прикладом для народів у всьому світі і натхненням для колоніальних повстань.

Тому День незалежності для американців – це не тільки пиво і хот-доги. Це – усвідомлення значущості та урочистості 4 липня 1776 року для всієї історії.

І Декларації незалежності, як свого найбільш священного тексту.

Цьогоріч святкування й урочистості повертаються! І ми знову зможемо захоплено спостерігати за букетами феєрверків у небі.

З Днем незалежності США, любі друзі!

Editor's Note