50th Anniversary of the Sts. Volodymyr and Olha Ukrainian Greek Catholic Church
“Ми не можемо мати Бога Отцем, якщо не маємо за Матір Церкву.
Поза Церквою спастися неможливо” (Св. Августин)
З 9 по 12 листопада у Чикаго, з нагоди 50-річчя греко-католицької парафії cв. Володимира і Ольги, яку заснував Патріарх Йосиф Сліпий, перебував із душпастирським візитом глава УГКЦ. 11 листопада Блаженніший Святослав (Шевчук) очолив урочисту Літургію, виступив на святковому банкеті з нагоди ювілею та зустрівся з дітьми і вчителями школи св. о. Миколая.
Під час урочистої Літургії, звертаючись до пастви та гостей парафії cв. Володимира і Ольги, патріарх Святослав зауважив: “Ця парафія є символом відродження, зцілення, а також свідком воскресіння української Церкви у США. Навіть тоді, коли Церква на рідних землях перебувала у стані переслідувань, світло надії засяяло над нашим народом… Головний винуватець свята – громада храму Святих Володимира і Ольги. Це до вас я приїхав, щоб від усієї Церкви привітати та подякувати вам за працю, служіння, молитви, а також за все, що ви робите (можливе і неможливе), щоб підтримати розбудову нашої Церкви”.
Під час святкувань була проголошена патріарша грамота пароху та парафіянам з нагоди святкування ювілею, а також освячено пам’ятну таблицю четвертих патріарших відвідин з нагоди 50-ліття парафії Святих Володимира і Ольги.
Церква – перша домівка іммігрантів
Юліан Бачинський у своїй праці “Українська імміграція у Злучених Державах” (1914 рік) писав, що до 1898 року до США прибуло 108 тисяч українців, а за 1899-1909 роки – понад 280 тисяч. Церква була першою домівкою, до якої горнулися переселенці. У 1914 році церковні джерела налічували в Америці близько півмільйона самих греко-католиків.
За віросповіданням основна частина перших українських іммігрантів належала до Греко-Католицької Церкви. Приїхавши до США, де цієї церкви ще не було, вони вливалися у громади місцевих костелів, польських чи словацьких або в російські православні громади, які підпорядковувались Синоду з Петербурга.
З часом вони почали організовувати власні парафії.
Цей рух зміцнів, коли в 1884 році львівський митрополит Сильвестер Сембратович призначив до Америки першого греко-католицького священика Івана Волянського (1857-1926), який став душпастиром у місті Шенандоа в Пенсильванії. Там він збудував першу в США греко-католицьку церкву (St. Michael’s Ukrainian Greek Catholic Church of Shenandoah, PA).
Перші релігійні громади східного обряду зустріли сильний опір з боку американської римо-католицької церкви. Постало питання про унезалежнення греко-католицької церкви. За сприяння митрополита Андрея Шептицького, у 1907 році Рим погодився створити окреме греко-католицьке єпископство в США.
Першим єпископом став василіянин Сотер Ортинський (1866-1916) з Галичини.
У 1905 році, на розі вулиць 50-ї і Сілі, постала перша Греко-Католицька Церква (називали її в той час “угро-руська”) у Чикаго, яка отримала назву cв. Марії. Парохом цієї церкви був Віктор Ковалицький.
14 липня 1961 року при церкві Святого Миколая була заснована Єпархія, і вона стала катедрою. Першим єпископом було призначено Преосвященного Кир Ярослава Габра.
У 1962 році відбулася подія, яка розколола потужну парафію cв. о. Миколая – перехід від юліанської календарної системи на григоріанську. Частина парафіян, які відмовились перейти на новий календарний стиль, створили окрему парафію. 28 липня 1968 року, під час архієрейської Служби Божої у Грент Парку Чикаго, сам Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший кир Йосиф Сліпий проголосив утворення нової парафії. Через два місяці парох новоствореної парафії о. Павло Джулинський оголосив її назву – святих Володимира і Ольги – основоположників християнства в Україні та на згадку, що першоєрарх УГКЦ утворив цю парафію в день рівноапостольного князя Володимира.
Будівництво нової парафії
Відразу після свого створення парафіяльна громада дружно взялася до реалізації грандіозного будівельного проекту. 29 липня 1970 року було куплено земельну ділянку під будівництво храму на вулицях Оakley та Superior. А вже 10 жовтня відбулося урочисте посвячення місця, де мав бути побудований храм.
У грудні 1970 року парохом парафії став новопризначений душпастир о. Маріян Бутринський. Варто зазначити, що парафіянам та прихожанам храму вельми поталанило, що їхнім настоятелем була така непересічна духовна особа, як о. Маріян. Він уміло розбудовував новостворену парафію, а своєю духовністю та енергією служив прикладом для наслідування іншим. Отець Маріян Бутринський багато зробив для того, щоб Українська Греко-Католицька Церква у діаспорі зберегла віковічні релігійно-обрядові та національні традиції, закладені багатьма поколіннями наших попередників.
Напередодні нового 1971 року надзвичайні загальні збори парафії затвердили проект церкви, автором якого був інженер Ярослав Корсунський (Jaroslav Korsunsky) із Міннеаполіса. Архітектор використав візантійсько-український стиль XI-XIII століть. Церкви цього стилю мають форму рівнораменного хреста. Інші риси, притаманні для цього стилю, – округла золота баня, гармонійно заокруглені луки та склепіння.
У липні 1971 року з Риму до Чикаго прибув о. Іван Кротець, котрий на довгі десятиліття пов’язав свою долю з парафією святих Володимира і Ольги. Саме завдяки отцю архімандриту Івану парафіяни та прихожани храму значною мірою завдячують новому розквіту парафії.
20 травня 1973 року Патріарх УГКЦ Блаженніший кир Йосиф благословив наріжний камінь під будову цього храму і надав йому титул “Собору”. Під час урочистого банкету, влаштованого парафією з метою збору коштів для будівництва церкви, було зібрано понад тридцять тисяч доларів (на той час величезну суму грошей). Цього дня відбулася Архієрейська Свята Літургія, яку у співслужінні чотирьох владик і численного духовенства відправив Блаженніший Патріарх кир Йосиф. Після закінчення Богослужіння відбулося Архієрейське посвячення Собору святих Володимира і Ольги.
Розквіт парафії
14 жовтня 1973 року назавжди закарбувався у пам’яті української діаспори Чикаго. Саме того дня відбувся прощальний подячний молебень у Православному Катедральному Соборі святого князя Володимира, який тимчасово прийняв новостворену громаду, після якого процесія вірних вирушила до новозбудованого храму й відбувся урочистий вхід до Собору святих Володимира і Ольги. Під склепінням красеня-храму вперше залунала Осанна Господеві та відслужена перша Божественна Літургія.
Відтоді життя парафії святих Володимира і Ольги завирувало у повній мірі. Парафіяни ще активніше почали працювати на ниві жертовності, докладаючи до розбудови парафії часточку своїх душ. 27 вересня 1976 року у Соборі була відслужена Патріарша Свята Літургія, бо до Чикаго завітав духовний провідник УГКЦ, її Патріарх Блаженніший кир Йосиф. Його серце було сповнене радістю – грандіозний будівельний проект, з ласки Божої, вдалося втілити в життя та одночасно залагодити конфлікт, який загрожував спокою української громади.
Справжню радість пережили парафіяни та прихожани Собору святих Володимира і Ольги на початку дев’яностих років, зі здобуттям Україною державної незалежності. З розпадом Радянського Союзу були відчинені двері у вільний світ, й українці відразу скористалися цією нагодою. До Чикаго стало прибувати все більше й більше українців. Це позитивно позначилося на житті парафії, яка стала чисельно зростати, а храм наповнювався новими парафіянами.
22 листопада 2009 року на церковному майданчику перед собором св. Володимира й Ольги у Чикаго відбулося відкриття й посвячення пам’ятника першому Патріархові Української Греко-Католицької Церкви Кардиналові Йосифові Сліпому. Велична постать нашому Ісусу ХХ століття (скульптор Євген Прокопов із Києва) заввишки більше трьох метрів стоїть на гранітному постаменті. В одній руці Патріарх Йосиф тримає Хрест – символ вірності Христовій церкві, а в другій жезл – символ патріаршої влади. Частиною скульптурної композиції є відкрита книга Святого письма.
У 2010 році до епархії св. отця Миколая прибув новий Єпископ, Преосвященний Ричард Семеняк. У цьому році отець архимандрит Іван відійшов від управління парафією, і Владика Ричард призначив отця Олега Кривокульського адміністратором собору св. Володимира й Ольги. На святопокровськім Празнику 2010 року відбулася Архиєрейська літургія та посвячення відновленого церковного майдану.
У жовтні 2010-го храм відвідав Патріарх Київський та всієї Русі-України Філарет. У грудні цього ж року відбулась святкова гостина з нагоди офіційного призначення отця Олега Кривокульського на пароха парафії св. Володимира і Ольги та піднесення його до гідності крилошанина.
Отець Олег отримав важливе задання – провадити парафію згідно заповітів Патріарха Йосифа, наслідувати приклади попередників – о. Маріяна і о. Івана – та збільшувати членство за рахунок новоприбулої 4-ї хвилі.
У вересні 2011 року на запрошення Владики Ричарда до Чикаго прибув новий Глава Української Греко-Католицької Церкви патріарх Святослав на святкування 50-літнього ювілею єпархії. Урочисте святкування відбулося у катедрі св. о. Миколая. Патріярх Святослав ознайомився з діяльністю громадських, молодіжних та патріотичних організацій української діаспори штату Іллінойс, побував в Українському Національному Музеї, Кредитній Спілці “Самопоміч”, фундації “Спадщина” та ін. У святковий день Воздвиження Чесного Хреста патріарх відправив патріаршу Божественну Літургію у соборі св. Володимира і Ольги.
При парафії продовжували урочисто відзначати Храмові празники, щорічні фестини, різдвяні та великодні свята, святопокровський празник та багато інших імпрез громади.
Український Культурний Осередок
Ідея побудови Українського Культурного Осередку при парафії cв. Володимира та Ольги виникла з палкого бажання парафіян та усієї української громади Іллінойсу не допустити асиміляції та втрати ідентичності, з прагнення розвивати наші традиції й культуру, з турботи про майбутні покоління. Його будівництво було завершено у 1988 році. В 1989 році з нагоди відзначення Тисячоліття християнства в Україні біля осередку було закладено пам’ятник святим князю Володимиру та княгині Ользі. Це місце стало важливим центром нашої діаспори штату Іллінойс – пунктом об’єднання всієї української громади.
Під дахом Культурного Осередку знайшли свою “домівку” припарафіяльні, мистецькі та культурні організації, наукові інституції, професійні та молодіжні об’єднання. Серед них найбільш відомими є “Українська школа Балету і Народного танцю”, благодійний фонд “Українського Католицького Університету”, представництво “Українського Конгресового Комітету Америки”, наукове товариство “Українська Енциклопедія”, “Лікарське Товариство” та багато інших. Українська громада Іллінойсу часто збирається в чудовому банкетному залі Осередку для участі у культурних, політичних й громадських заходах, мітингах, зустрічах з відомими людьми, для відзначення свят та знаменних дат.
***
Сьогодні УКГЦ св. Володимира та Ольги – чи не найбільша парафія західної півкулі, яка дотримується юліанського календаря, святкуючи разом з Україною і всім православним світом, а богослужіння тут відбуваються виключно українською мовою. Парафія видає друкований бюлетень “Церковний Вісник” та щотижня виходить в ефір із своєю радіогодиною. Зусиллями референтури молоді і братства cв. Андрея відновила роботу крамниця з продажу релігійної літератури. Велику фінансову допомогу парафії надає сестрицтво Покрови Пресвятої Богородиці. З перших днів і до цього часу в парафії опікувалися не тільки дорослими членами нашої громади, але й дітьми, дбайливо навчаючи їх основам катехизму, готуючи до Першої Сповіді та Урочистого Причастя.
Парафія св. Володимира та Ольги зі своїм золотоверхим собором єднає українську громаду Чикаго та Іллінойсу у вірі наших дідів-прадідів та у повазі до ідеалів найбільших церковних мужів ХХ століття: Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького та його наступника, Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого. Чиказький Собор із мозаїчним панно Хрещення Русі-України над головним входом та Український Культурний Осередок залишається для нашої громади Іллінойсу острівцем України на американській землі.
Підготовано за матеріалами першого Радного Парафії Олега Каравана, сайту http://news.ugcc.ua/ та Вікіпедії
