Щороку у травні та червні наші дітки приступають до першого причастя: вони вперше переживають Таїнство Сповіді, приймають Тіло і Кров Христа, Святе Причастя. Ця перша зустріч із Господом дивовижна й таємнича.
Чистоту сердець і радість єднання з Богом символізував білий одяг діток української діаспори. Колись їх, маленьких, приносили сюди батьки, просячи Церкву про дар хрещення, а тепер вони самі з запаленими свічками відреклися від зла й визнали віру.
У неділю, 3 червня 2018 року, українська діаспора Вінніпеґу святкувала Першу Святу Сповідь і урочисте Святе Причастя в Українській Католицькій Митрополичій Катедрі святих Володимира й Ольги (парох отець мітрат Михаїл Буячок).
Десятеро дітей приступило до Першого Причастя:
Христина Глух
Дмитро Гаврик
Христина Демкович
Максим Іванів
Іляна Сим
Максим Микуляк
Марися Кульбаба
Назарій Дроґальчук
Юля Феклісов
Владислав Хома
Причастю передує обов’язкове навчання впродовж року. Перше причастя – це і страх перед невідомим, і одночасно радість, що настає новий етап в їхньому житті.
Я дивився на цих маленьких ангеликів в білому вбранні і думав: перед ними відкриті усі двері життя. Їх чекають незвідані таємничі дороги, дивовижні відкриття і небачені досі досягнення. Вони будуть добиватися хороших посад і почесних титулів.
Проте, Господь буде спостерігати за їхньою дорогою і триматиме їх під свої крилом доти, доки вони визнаватимуть Його силу і берегтимуть свою Віру.
То ж нехай наш Отець оберігатиме цих малих ангеляток і захищатиме їх від усілякого зла. Нехай їхня Віра допомагає їм у здійсненні мрій і бажань.
Божого благословення!
«Куди поспішаєш, хороша дитино,
Так зранку, білява голубко?» –
«Йду в церкву молитись, до Бога в гостину,
Щоб там причащатись, матусю».
У сукні біленькій сіяє, як зірка,
Дівчатко з лицем повним щастя.
У церкві біленька, як біла лебідка,
Врочисто іде до Причастя.
«А ти чий, козаче, такий чемний синку,
Куди мчиш ранесенько з хати?» –
«До Бога Христа я спішусь на хвилинку,
Він буде мене причащати».
