На початку серпня мене заблокував Facebook.
У повідомленні вказувалось, що я порушила правила користування цією соціальною мережею, поширивши цитату: “І прийде час, коли один скаже: “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям слава!” (Степан Бандера)”.
Мабуть, це вас здивує, як спочатку здивувало й мене. Ця цитата стала надзвичайно популярною протягом декількох останніх років. У самому Facebook створено масу груп із такою назвою, а сотні організацій взяли її за своє гасло. Тисячі українців поширюють її щоденно на свої сторінки. 7 серпня 2018 року президент України підписав указ про те, що слова “Слава Україні! Героям слава!” стануть офіційним вітанням Збройних Сил нашої держави.
А що численні скарги у штаб-квартиру Facebook і особисто Марку Цукербергу ні до чого не призвели, сьогодні я привселюдно називаю ці дії контролем російським урядом вмісту соціальної мережі Facebook. Те, що ми сьогодні спостерігаємо, – це боротьба путінського режиму проти українців та українських ЗМІ усіма доступними способами.
Справа в тому, що стандарти спільноти Facebook є правильними й добре продуманими, однак вони не були розраховані на те, що сотні тисяч тролів кремлівської агітаційної машини оголосять справжню пропагандистську війну усьому українському, патріотичному й націоналістичному. Вони десятками (сотнями?) тисяч надсилають скарги на істориків, письменників, політиків, редакторів, блогерів, волонтерів чи просто патріотів для блокування або видалення останніх із мережі в організованій спробі знищити все українське.
Що сталося з нейтральним та аполітичним Facebook сьогодні?
Я впевнена, що акціонери ФБ знайомі з матеріалами американських ЗМІ про упередження Facebook (статті в Reuters, Washington Post, Wall Street Journal, Newsweek, Telegraph, Anonymous і т. д.). З цих джерел відомо, що вони отримують незліченні скарги від своїх користувачів і навіть від урядів.
На мою думку, проблеми зі свободою слова у цій соціальній мережі почались із моменту купівлі акцій Facebook другом та бізнес-партнером Путіна Алішером Усмановим (№ 40 у глобальному рейтингу багатіїв за версією Forbes, чиї статки оцінюються в 18,6 млрд доларів). У розслідуванні, що отримало назву Paradise Papers (“Райське досьє”), брали участь 382 репортера з 96 ЗМІ 67 країн світу. Однією із найбільших інтриг, викритих розслідуванням, стала купівля Алішером Усмановим акцій Facebook за державні гроші з подальшим продажем самому собі. З документів випливає, що Усманов почав обговорювати першу операцію з купівлі акцій соцмережі ще восени 2008 року. Тоді він очолював дочірню компанію “Газпрому”, “Газпром інвестхолдинг”. Вона фінансувала і контролювала фірму Kanton Services із Британських Віргінських островів. Ця фірма стала інвестором фонду Юрія Мільнера DST, який купив 10% акцій Facebook ще до того, як компанія в 2012 році вийшла на IPO, після чого вартість соцмережі зросла з 6,5 до 105 млрд доларів. Акції зросли у ціні, і тоді Kanton Services продала їх іншій фірмі, пов’язаній з Усмановим, Epion Holdings.
Тому закономірно, що після цього у лавах модераторів Facebook з’явились численні російські співробітники. З таких платформ, як, наприклад, Mail.ru (до речі, хто з вас ще користується цим російським ресурсом?) купами набиралися проросійсько налаштовані модератори.
Мережа Facebook була заснована у 2004 році і швидко стала головною платформою для обговорення та обміну новинами та інформацією для американців, а пізніше – користувачів усього світу. Вчорашні кремлівські шпигуни, які до того часу мусили тягати через кордони торби, набиті валютою для вербування нових агентів, одразу ж усвідомили її неймовірну привабливість як нового інструменту інформаційної війни. По-перше, вони негайно створили російські клони під назвою “Однокласснікі” та “ВКонтактє”, а, по-друге, швидко навчилися використовувати інтернет, хакерів, американські соціальні мережі та цілі орди тролів для цькування та усунення “непокірних”. Згідно даних закордонних ЗМІ, кремлівська агітаційна машина сьогодні витрачає мільйони доларів для хакерських програм, скарг, цькування та блокування найактивніших журналістів, письменників, істориків, блогерів та інших небезпечних для них осіб.
Російське телебачення розповідає відверту брехню. Російські соціальні мережі повністю перетворились на шпигунські фабрики. Російські ЗМІ мало не щодня виливають на своїх громадян “жахливі” історії про жорстоких українських націоналістів і “розіп’ятих хлопчиків”. Російські сучасні шпигуни – хакери – впливають на результати закордонних виборів та знищення окремих політиків.
Що це, як не інформаційна війна?
Часопис Ukrainian People, який видаємо в Чикаго, росте й розвивається швидкими темпами. Кожного місяця зростає армія наших передплатників. Число наших друзів у мережі Facebook “перевалило” за сто тисяч. Цьому ми завдячуємо невтомній згуртованій праці наших кореспондентів, журналістів, письменників, дизайнерів, модераторів та менеджерів. Щира подяка за співпрацю нашим вірним рекламодавцям. Зростає й армія наших читачів та вірних друзів.
Ми прославляємо, інформуємо й розповідаємо про численні скарби української культури, про нашу історію, наших українських героїв та багато іншого. Слово – наша зброя.
Тримаймося разом. Допомагаймо один одному і тому, хто насправді потребує допомоги. Даваймо опір кремлівській заразі і борімося один за одного.
Наша сила – в єдності. Наша перемога – у конкретних діях. І нас не залякати.
Ще якихось 20 років тому прості американці постійно перепитували мене, якої я національності, де знаходиться моя країна, а почувши, що це – одна з колишніх радянських республік, радісно вигукували: “Раша!” Мене від того, чесно кажучи, шляк трафляв. Тому тішить сьогодні, що майже кожен американець знає про Україну, про Майдан і революцію Гідності, про війну з Росією. Вони питаються про жертви. Вони щиро співчувають і вже не плутають країни. Я бачу, як розцвітають їхні обличчя посмішками при слові Ukraine (Україна).
Тому я знаю, що ми – на вірному шляху. Йдучи дорогою правди, борючись за своє – ми переможемо.
Слава Україні!
