Торгівля жінками, трафікінг або сексуальне рабство, – це вид злочинного бізнесу, який можна порівняти за ступенем своєї прибутковості з наркобізнесом і торгівлею зброєю.
Злочинні співтовариства, що спеціалізуються на продажі жінок, являються добре законспірованими групами, з чіткою системою організації. Сексуальне рабство перемелює жінок буквально за кілька років. Тому злочинцям постійно потрібні надходження “свіжого м’яса”. Саме так вони ставляться до жінок, яких нещадно експлуатують.
І вони отримують нових рабинь без затримок. Питання лише в тому, що робити, щоб не опинитися в їх числі? Що робити, якщо потрапила в сексуальне рабство?
Справа доходить до того, що в рабство потрапляють не тільки наївні дурепи, які постійно знаходяться в пошуку “солодкого” життя нахаляву, але і розумниці, освідченні, амбіційні та підковані, які “все перевірили”.
І якщо ти думаєш, що це відбувається десь на іншій планеті з іншими дівчатами – ти помиляєшся. Насправді там може виявитися будь-яка молода симпатична дівчина.
Обманним або силовим шляхом
Сексуальне рабство з катастрофічною швидкістю поширюється по всьому світу, і дівчина може потрапити в нього не тільки за кордоном, але і в своїй країні, і на курорті, куди просто приїхала відпочивати.
Існує “експортне рабство” і “внутрішнє”. Експортне – це коли дівчат вивозять за кордон. Внутрішнє, коли дівчата опиняються в сексуальному рабстві вдома.
Аналізуючи доступну інформацію, можна помітити, що для “експортного рабства” більше характерний обманний шлях захоплення дівчат. Їх вводять в оману щодо роботи або відпочинку за кордоном, знайомства або заміжжя. І навіть допомагають в оформленні документів, іноді за рахунок вербувальника або в борг, в рахунок майбутніх доходів. Адже через кордон набагато легше перевезти дівчину добровільно, офіційним законним шляхом.
Буває, що мова відкрито йде про заняття проституцією, але вербувальники скромно замовчують, на яких умовах дівчину чекає робота. Через сайти знайомств, в пошуках наречених, вербувальники пудрять дівчатам мізки, і буває навіть, одружуються на дівчатах, а приїхавши в країну, продають їх в рабство. Сайти знайомств дають вербувальникам величезні можливості – тут і анкета, тут і фото, і бажання, і мрії.
Крім сайтів знайомств, великий улов торговцям жінками дають сайти працевлаштування за кордоном, а також всілякі інтернетні конкурси краси. Дівчині не обов’язково займати перше місце в конкурсі, щоб отримати привабливу пропозицію від кого-небудь із спонсорів або організаторів конкурсу. Не виключене вербування і через соціальні мережі – знайти красивих дівчат легко і просто: тут і фото, і вік, і місто, і мрії, і, навіть, номер телефону. Маючи такі дані, які дівчина сама виставляє щодня для знайомих і незнайомих, запудрити їй мізки – це вже справа техніки.
Перебуваючи на курорті під час відпочинку, красива дівчина теж має шанси потрапити в сексуальне рабство. У Туреччині це величезний та чітко налагоджений бізнес, де задіяні власники і співробітники готелів, дискотек, бармени, офіціанти, таксисти. По-справжньому гарну дівчину можуть викрасти прямо на дискотеці, – такі випадки бувають часто.
Взагалі, туристок, які приїхали по путівці з метою відпочивати, викрадають рідко – дуже вже гучна виходить затія, привертає увагу преси, поліції, МЗС. Тому відпрацьована інша, безшумна схема. На курорті з дівчатами знайомляться чоловіки і завойовують симпатію, довіру і прихильність. Східні чоловіки вміють красиво залицятися до дівчат, при цьому поводяться дуже чемно. А потім дівчину запрошують “в гості”, тільки вже не по путівці через турфірму, а в приватному порядку. Ніби буде дешевше і комфортніше, або якими-небудь ще привабливими пропозиціями вмовляють дівчат повернутися – головне, щоб це була приватна поїздка.
Якщо дівчина сумнівається, то можуть навіть прилетіти за нею додому, щоб разом (або “можеш ще й подругу / сестричку прихопити за компанію”) відправитися в курортну країну “закоханого і щедрого” чоловіка. Відпочивати дівчині вже навряд чи доведеться, адже він вже отримав за неї аванс, на який купував їй квитки. І для подружки з сестричкою роботи знайдеться предостатньо.
В Єгипті поширена інша схема. Прямо в готелі з дівчиною знайомиться араб, який говорить компліменти і дуже красиво залицяється. Потім він пропонує їй поїхати на екскурсію, або в клуб. Більше дівчину ніхто не побачить, бо вона продана. За рік в Єгипті при подібних обставинах пропали близько 300 дівчат.
Таких історій безліч, всі вони страшні. Найжахливіше, що всі випадки замовчуються, ретельно приховуються.
Вербувальники
В даний час практикується більш безпечна для вербувальника схема. Він знайомиться з дівчиною як звичайний хлопець. Купує подарунки, залицяється. Через деякий час знайомства вони роблять якусь поїздку в романтичне місце (на курорт, в турпоїздку), де дівчині пояснюється, чим вона відтепер буде займатися. Пояснює, частіше за все, не сам вербувальник – він свою справу вже зробив – а інші люди, завданням яких є зломити дівчину, підготувати її для роботи повією, після чого продати тим, хто вже буде її експлуатувати.
Вербувальницею може бути і жінка, частіше своя ж співвітчизниця, яка вже ніби живе, розкошуючи, в прекрасній закордонній країні. Вона втирається до тебе в довіру, і якою-небудь привабливою пропозицією пропонує тобі приїхати до неї “в гості”. Вона, як правило, добре знає дівочі мрії в цілому, дізнається про твої особисті мрії і обіцяє допомогти їх виконати. Ці “агенти” настільки запудрювали дівчатам мізки, що ті впадали в ейфорію, забуваючи про елементарну обережність.
Нещодавно стався випадок, котрий не залишив шансів дівчині, настільки він був простий і не викликав підозр. Дівчина працювала перукарем в салоні. І ось чергова клієнтка, вся захоплена від нової стрижки, пропонує дівчині попрацювати перукарем в Німеччині. Робота та ж, тільки заробіток буде більшим – вона ж чудовий майстер… Дівчина недовго сумнівалася і погодилась. Мало того, вона, за власною ініціативою, ще і шістнадцятирічну сестричку з собою прихопила.
Чи варто говорити, що працювати їм довелося не в перукарні, а в борделі. Їй самій, рік по тому, дивом вдалося втекти. А її сестричка так десь і працює.
У березні 2010 року у Закарпатті перекрили канал продажу українок в сексуальне рабство. Представники міліції виявили потужний канал переправлення українок до Німеччини та Італії з метою подальшого продажу їх у сексуальне рабство. До складу організованої злочинної групи входили громадяни Німеччини, Італії та четверо громадян України.
Вінничанок, 23-річну Ларису та 28-річну Ольгу, через українсько-угорський кордон перевозив автомобілем “Опель-Вектра” 28-річний житель Ужгорода Олександр. Обидві із села, роботи не мають. Тож коли їм запропонували якісь чоловіки, з котрими познайомилися в барі, добре оплачувану роботу в Італії, вони погодилися без зайвих роздумів. Ще б пак: 1000 євро щомісяця! Ну, а те, що доведеться торгувати собою, дівчат не вельми лякало. Сподівалися, що італійці – галантні коханці й не вироблятимуть з ними хтозна-що…
Насправді ж дівчат чекало довготривале сексуальне рабство. Зазвичай такі історії закінчуються банально. По прибуттю в підпільний бордель у секс-бранки відбирають паспорт і кажуть, що вона повинна відпрацювати кілька тисяч доларів, які заплатили за її документи. А коли нещасна відробить власним тілом цей “борг”, їй створюють новий (кажуть, що вона обікрала клієнта, заплатили за неї хабар поліції і т.д.). Викидають з борделю дівчину лише тоді, коли вона геть втрачає “товарний вигляд”…
А завербували в Італію вінничанок двоє закарпатців – 27-річні жителі Ужгородщини, Тарас та Артем. Обох їх затримали. Як зізналися злочинці, за секс-товар, який вони мали доставити в підпільний бордель у Мілані, їм обіцяли 3000 євро за кожну. Надалі ж, згідно з домовленостями, вони мали постачати в Італію по троє дівчат раз на місяць. Дівчата стають дедалі обережнішими. Тому злочинці винаходять все більш витончені, і, при цьому, як і раніше, безкарні методи захоплення дівчат. Все частіше вербувальниками (вербувальницями) стають люди з числа знайомих, і навіть родичів, які користуються довірою.
Методи примусу і звільнення
На відміну від форм вербування, які постійно змінюються, методи примусу захоплених дівчат не відрізняються різноманітністю. Серед них залякування, побиття, зґвалтування, погрози вбивства родичів, примусові наркотики, тортури і вбивство непокірних на очах у всіх.
Після того, як дівчину вдалося зламати і підкорити, часто влаштовується перевірка покірності. З’являється поліцейський – підставний, або справжній, але пов’язаний зі злочинною групою. І якщо дівчина звертається до нього за допомогою, її дуже сильно карають.
Це потрібно злочинцям ще й для того, щоб дівчина не ходила в поліцію, після того, як її “спишуть”, або їй вдасться втекти. І дійсно – не ходять. Щоб дівчина не давала ніяких свідчень слідству, якщо раптом буде порушено кримінальну справу. І дійсно – не дають. Крім того, активний розшук, повернення і покарання втікачок пригнічує бажання втекти у інших дівчат, які ще не робили спроб втечі.
Часто дівчатам дорікають великою сумою грошей, яку вона заборгувала за “дорогу” до борделю, або за утримання. Цей уявний борг – всього лише привід, щоб “припудрити” мізки новоспеченій жертві, ніби вона незабаром зможе відпрацювати, і її відразу ж звільнять. І замість того, щоб організовувати свою втечу, дівчина думає про те, як їй відпрацювати цей уявний борг, який чомусь ніяк не зменшується. Насправді, її не для того викрали і утримують.
Звільнятися найкраще на стадії захоплення. У будь-якому випадку до того, як почнуть обколювати наркотиками. Постаратися уникнути наркотиків, мотивуючи, наприклад, що за тверезу можна отримати більше грошей.
Якщо потрапила в групу примусу, найнебезпечнішими є перші години і перші дні. Тому погоджуйся на все, що тобі говорять. Беззаперечно виконуй будь-які дії, якими б простими, чи принизливими вони тобі не здавалися. Сказано “підійди сюди” – підходь. Сказано “йди наліво” – йди наліво, сказано “повзи на четвереньках” – повзи, сказано “роздягайся” – роздягайся, сказано приступити до будь-яких сексуальних дій – виконуй відразу ж.
До будь-яких сексуальних дій, а фантазія у бандитів багата. Сказано “зображуй задоволення” – зображуй, і як можна більш правдоподібно. Відмовившись, або навіть засумнівавшись, ти все одно зробиш те, що вимагають бандити, тільки зробиш багато разів, і це буде супроводжуватися жорстокістю.
Група примусу – найнебезпечніша і найжорстокіша на шляху в сексуальне рабство. Їх завдання – підготувати дівчину для роботи повією. І вони готові до будь-якої поведінки дівчини: до істерик, відмов, сліз, благань, погроз і до всяких хитрощів. Вони знають, як знайти управу на кожну, і знайдуть – побиттям, карцером, наркотиками, вбивством на очах у інших непокірних.
Завдання дівчини на цьому етапі – зобразити повну покірність і моральну зломленість, з метою зберегти сили і здоров’я, і, як можна швидше, перейти з групи примусу в угруповання, що експлуатує. Проявивши “зразкову поведінку” під час примусу, у дівчини більше шансів потрапити в розряд “дорогих і елітних” повій, уникнути обколювання наркотиками. Тоді у неї буде менше клієнтів. Можливо, з них попадеться хоча б один нормальний, який погодиться допомогти. Також до дівчини буде менше уваги з боку охорони. А головне – вона збереже сили і здоров’я для того, щоб підготувати своє звільнення.
Перш ніж погоджуватися на пропозицію “роботи”
Любі дівчата, зрозумійте: одна сексуальна рабиня приносить своєму господареві приблизно 1000 доларів доходу в день. У “елітних” 2-3 клієнта в день, які платять по 500 доларів, у “дешевих” 10 клієнтів в день по 100 $, у “не кондиції” – 20 і більше клієнтів на добу по 30-50 $.
Елітні згодом перейдуть в дешеві, але від цього не стануть менш прибутковими для господаря, – дохід все одно приблизно 300 тисяч доларів на рік з однієї дівчини. Тепер порівняй ці цифри з доходами, які приносять господареві танцівниці, гувернантки, аніматори, менеджери, гіди, перекладачки, перукарі, і навіть висококласні фахівці. В якій якості вони принесуть більше доходу – за своєю спеціальністю, або як секс-рабині?
Дівчата не отримують нічого, працюючи роками. Скільки їх гине, ніхто не рахував.
За експертними оцінками, в одній тільки Туреччині зараз знаходяться в сексуальному рабстві понад 300 тисяч дівчат. Туреччина, хоча і великий імпортер живого товару, але далеко не єдиний. У світі близько 2,5 мільйонів дівчат є сексуальними рабинями. Найбільше їх в Європі, туди направлений основний потік дівчат з СНД і східної Європи. Особливо можна виділити Німеччину, Грецію, країни колишньої Югославії, Албанію.
Але й по всій іншій території Європи поширена торгівля жінками. Великий потік секс-рабинь спрямований в арабські країни, Японію, Китай, Південну Корею, Малайзію і Таїланд – туди везуть дівчат не тільки з Росії, України і Молдавії, але і з Казахстану, Киргизії, Узбекистану та інших країн середньої Азії, тому що араби і китайці вважають за краще луноликих східних красунь.
У США теж величезний ринок торгівлі жінками. В основному в Америку спрямований потік дівчат з Китаю, В’єтнаму та інших країн Південно-Східної Азії, Мексики та інших країн Латинської Америки. Але наші дівчата туди теж потрапляють.
Варто звертати увагу на популярні курорти. Яку б тобі роботу не запропонували, проте найпопулярніша і найбільш затребувана діяльність для дівчат – це проституція. І нехай тебе не вводить в оману велика кількість добровільних повій. Навіть в Таїланді має місце сексуальне рабство, хоча мало не половина місцевих жінок займається проституцією добровільно. Рабині набагато вигідніші для злочинних угруповань.
У найгіршому становищі опиняються дівчата в країнах арабського сходу. Там передбачено кримінальне покарання за проституцію, і нікого не цікавить, добровільно дівчина цим займалася, чи була в рабстві. Швидше за все, дівчині доведеться пробути якийсь час у в’язниці, після чого її депортують на батьківщину.
Запам’ятайте: фірми, які шукають кандидаток на роботу за кордоном, – за оголошенням, або особисто, – шукають майбутніх сексуальних рабинь, яку б роботу тобі не пропонували. За кордоном – безробіття, а ще там суворе міграційне та трудове законодавство. Приватні особи, особливо якщо це нові знайомі, які пропонують роботу саме для тебе – швидше за все вербувальники. Жодна іноземна фірма-роботодавець не буде шукати працівників за межами своєї держави. Лише ті з жінок, які цілком успішні на батьківщині, цілком нормально влаштовуються і за кордоном, причому, приклавши для цього чимало зусиль та ініціативи. Спроба ж швидко вибратися з багнюки в закордонну казку, а особливо за підтримки роботодавця або його представника, втопить в бруд ще глибше.
