Розумні не сперечаються. Але як промовчати, коли тебе звинувачують чи говорять несусвітні дурниці? Не обов’язково мовчати. Можна реагувати за принципом психологічної амортизації.
Трохи передісторії. Ерік Берн та його ігри
“У житті нам зрідка трапляються миті справжньої близькості. Тим паче, що людська психіка не витримує величезної напруги, пов’язаної з деякими формами близькості. Тому здебільшого жити в суспільстві – значить, грати в ігри”. Це цитата Еріка Берна – психолога, психіатра, засновника трансакційного аналізу та автора книг “Люди, які грають у ігри” та “Ігри, в які грають люди”.
Досліджуючи процеси комунікації між людьми, Ерік Берн зрозумів, що практично усі стосунки будуються на основі певного сценарію гри. І дії однієї людини починають залежати від реакцій іншої. Люди несвідомо ніби розігрують виставу.
Гра може бути конструктивною. Проте найчастіше в ній є конфлікт, який можна вирішити, лише усвідомивши свою роль та ціль, заради якої варто зберігати ці відносини. Тому на основі теорії Еріка Берна було розроблено методику психологічного айкідо як ефективний спосіб викорінити конфлікт.
Психологічне айкідо – не бити, а нейтралізувати
Здається, якби не злість нашого співрозмовника, то конфлікту не було б. А про що думає він чи вона? Про те ж саме. Ми подумки намагаємось нав’язати партнеру той чи інший стиль поведінки. Домагаємося свого і на якийсь час заспокоюємося, нам здається, що ми здобули певний досвід у цьому конфлікті. А що робить наш партнер? Те ж саме. І ми часто не підозрюємо, що у спілкування теж є свої закони, як у природи та суспільства.
Суть айкідо – використати силу опонента проти нього ж. Психологічне айкідо працює так само. Мета цієї методики – не вдарити боляче, не показати своєї переваги і таким чином самоствердитися, використовуючи слабшого опонента. Мета – погасити конфлікт та навчити людей спілкуватися без дискомфорту. Особливо це стосується вразливих людей, які не можуть дати кривдникові гідної відсічі і дуже переживають та стресують. Насправді ж кожен із нас опиняється у конфліктних ситуаціях на роботі, вдома та навіть у магазині. І замість того, щоб ганити кривдника у відповідь і втрачати свою енергію, досить навчитися техніки амортизації.
Важливий момент: Психологічне айкідо можна застосовувати виключно для захисту. Воно не передбачає агресії, страху, бажання образити чи щось довести. Лише прагнення погасити конфлікт.
Суть техніки психологічної амортизації
– Ти ідіот!
– Так, я ідіот.
Ось і вся суть. Замість того, щоб відповідати: “Сам ти ідіот”, виправдовуватися чи з’ясовувати, чому опонент так вирішив, варто погодитися з ним. Спокійно, без емоцій, із легкою іронією. Можна ще з посмішкою розповісти, чому ти ідіот, і зрештою перевести все на жарт.
Це дивний підхід, але він повертає кривднику його агресію і нейтралізує конфлікт у зародку. Якщо ж людина спробує образити знову, то одразу ж зіштовхнеться з ігноруванням та спокоєм свого візаві. А значить ображати безглуздо.
Такою поведінкою можна зупинити навіть відвертий булінг. Щоправда, якщо слова кривдника справді ніяк не зачіпають.
Головні принципи психологічного айкідо
- Спілкуючись, пам’ятай – кожна людина про себе гарної думки. Як, зрештою, і ти про себе. Тому поважай іншого, якщо прагнеш спілкуватися з людьми.
- У кожному поставленому питанні вже є очікувана відповідь на нього. Будь уважним і зрозумієш, що хоче почути людина і чому запитує саме тебе.
- У неконтрольованому конфлікті обидві сторони програють, незалежно від того, за ким було останнє слово. Кожен думає, що це глухий кут і не чує розумних аргументів.
Коли не можна застосовувати методу психологічного айкідо
Психологічне айкідо – це вміння бачити процеси ніби з “верхньої” позиції. Замість захищатися від кривдника – показати, що слова його нічого не означають. Однак, не можна перетворювати на жарт серйозні розмови з близькими людьми чи колегами по роботі, особливо коли справді зроблено щось погане чи сказане зачіпає та ображає. Тоді треба компенсувати шкоду, а не відмахуватися від близької людини, як від настирливої мухи.
Також не варто уникати конфлікту, якщо йдеться про важливі цінності. Тут тонка межа і все залежить від конкретного випадку. Якщо ж сказане все ж зачепило, то застосувати метод амортизації вже не вдасться і краще висловити свою думку. Тим паче, якщо певен, що опоненту важливо її почути. Звичайно ж, не варто сподіватися, що він її схвалить.
Цей метод психологічної амортизації використовують, щоб згладити несуттєві конфлікти та навчити людей гармонійної взаємодії. Коли людина робить з мухи слона, то конфлікт варто швидко та безболісно погасити.
5 способів виходу з конфлікту
Потрапляючи у конфліктну ситуацію, людина має вибір: почекати, коли конфлікт сам собою вляжеться; спробувати перемогти супротивника; спробувати відновити рівновагу.
- “Мухи – окремо, котлети – окремо”. У будь-якому конфлікті важливо розділяти предмет суперечки та особисте ставлення до співрозмовника. Найчастіше саме сприйняття людини і негативні емоції, які виникають щодо неї, поглиблюють конфлікт. Уникнути емоційної напруги допоможе позиція спостерігача.
- “Слово – не горобець: вилетить – не зловиш”. Людям, які спочатку говорять, а потім думають, треба тренувати силу волі. Перш, ніж сказати щось неприємне, варто подумки порахувати до десяти. Найчастіше цього часу достатньо, щоб подумати, що говорити, а також знизити рівень емоційної напруги.
- “Я переможець – ти переможець”. У розмові необхідно акцентувати на бажанні вирішити питання з найкращим результатом для всіх. Важливо – уникати слів- звинувачень та слів-оцінок особистості. Треба говорити про справу, вашу залученість і готовність вести переговори заради досягнення спільної мети.
- Брати час на “подумати”. Варто брати паузу, щоб як слід зважити всі нюанси, обміркувати надалі свої дії, знизити емоційну напругу. Доречними є слова: “Мені треба подумати”, “повернімося до цього питання завтра”, “пропоную обговорити це у четвер”…
- Аргументи та факти. У розмові найкраще використовувати перевірені дані, не оцінюючи та не засуджуючи дії колеги. Спокійна, впевнена, структурована мова часто сприяє згоді, спонукає до конструктивних дій.
Конфлікт – це відсутність згоди. Натомість згода – це однодумність, договір. Головне – усвідомити, що відбувається з вами, що зі співрозмовником і що між вами. Вміння відділяти справу від емоцій, впевнено викладати аргументи допомагає вирішувати конфлікти й уникати небажаних протистоянь.
Головна мета цієї концепції – навчитися розуміти людей і себе.
- Ніхто нікого не покидає, просто хтось іде вперед. Той, хто відстав, вважає, що його покинули.
- Якщо людина дорікнула тобі в невдячності, з’ясуй, скільки коштує її послуга, розрахуйся і більше не починай з нею справи.
- Депресія для того й є, щоб людина могла подумати про себе.
- Якщо людина нічого доброго не може сказати про себе, а сказати хочеться, вона починає говорити погане про інших.
- Роби, що хочеш, і не питай дозволу. Раптом відмовлять.
- Краще спілкуватися з гарною книгою, ніж із порожнечею в людині.
- Здатність любити і впоратися з самотністю – показник духовної зрілості. Усе найкраще ми робимо на самоті.
- Я не знаю шляху до успіху. Але я знаю шлях до невдачі – це бажання сподобатися усім.
- Немає чоловічої чи жіночої логіки, є вміння чи невміння грамотно мислити.
- Хочеш дізнатися, хто твій головний ворог? Глянь у дзеркало. Дай раду з ним – інші втечуть.
- Із друзями спілкуватися приємно, а з ворогами – корисно.
- Єдина поважна причина для розриву стосунків і звільнення з роботи – неможливість особистісно зростати в умовах, що склалися.
- Незріла особистість часто знає, але не вміє. Зріла не лише знає, але і вміє. Тому незріла особистість критикує, а зріла – робить.
- Ділися тільки радістю і з друзями, і з ворогами. Друг втішиться, ворог засмутиться.
- Не женися за щастям, а знайди те місце, де воно буває. І щастя тебе знайде. Твоє щастя, – це ти сам. А шлях до нього – максимальний розвиток усіх своїх здібностей.
- Щастя – це “побічний продукт” правильно організованої діяльності.
- Якщо ти комусь хочеш щось довести – значить, живеш заради того, кому хочеш це довести. Якщо ти живеш заради себе, то немає необхідності комусь щось доводити.
- Мрії – це голоси наших здібностей. Я не мрію співати в опері, бо не маю ні голосу, ні слуху. А якби мріяв, то цю мрію підігрівали б мої здібності.
- Думай, як здійснити свою мрію. Головне – не поспішати, тоді вдасться досить швидко. Добре, коли людина може про себе сказати: “Я тільки те й роблю, що намагаюся здійснити свої мрії”.
- Досягни успіху – зникнуть образи.
Будьте щасливі та усвідомлено думайте, говоріть і дійте!
