ФЕСТИВАЛЬ КОЛЯДОК-2016 у Вінніпезі

ФЕСТИВАЛЬ КОЛЯДОК-2016 у ВінніпезіFESTIVAL OF CAROLS2016 in Winnipeg

У різдвяний вечір 25 грудня 1916 року в стінах Київського університету ім. Святого Володимира у виконанні студентського хору під керівництвом Олександра Кошиця вперше прозвучав Щедрик. І відразу ж підкорив серця українців. Для простого селянського святкового наспіву знадобився геній Леонтовича, щоб наповнити його багатющим звучанням, надати йому різдвяних чар, ритмічної сили та універсального вічного художнього сенсу.

З того тріумфального виконання, власне, і почалася недовга прижиттєва слава Леонтовича, як одного з найталановитіших і національно виразних українських композиторів. З того часу полетів невмирущий Щедрик у широкий світ, щоб стати Різдвяною піснею Канади, Сполучених Штатів та усього світу.

 17 січня 2016 року у Вестміністер Юнайтед Церкві (WESTMINISTER UNITED CHURCH) міста Вінніпега пройшов щорічний фестиваль колядок. Під купол зметнулися чудесні мелодії колядок, щедрівок, різдвяних народних пісень у виконанні українсько-канадських хорових колективів провінції Манітоби. Фестиваль продовжив традиції хорового мистецтва, закладені у Вінніпезі знаменитим Олександром Кошицем.

Вінніпезький фестиваль колядок був заснований Володимиром Климківим (Walter Klymkiw), учнем Кошиця, понад двадцять років тому. Ідея полягала в тому, щоб об’єднати українську громаду й поділитися зі світом своєю багатою спадщиною різдвяної музики. Спочатку Хор імені Кошиця виступав в якості приймаючої сторони фестивалю. Пізніше Климків передав його Українському Осередку Культури і Освіти, і тепер фестиваль колядок є щорічною традицією української діаспори Вінніпега.

Під час фестивалю чисельні слухачі насолоджувалися чудовим співом Вінніпезького хoру iменi О. Кoшиця (О. Koshetz Choir), хoру Украïнськoï Катoлицькoï Митрoпoличoï Катедри Святих Вoлoдимира й Ольги (Sts. Vladimir & Olga Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral Choir), Украïнського Чoлoвiчого Хoру “Гуслi” (Hoosli Ukrainian Male Chorus), Дитячого хoру Украïнськoï Катoлицькoï Митрoпoличoï Катедри Святих Вoлoдимира й Ольги (Sts. Vladimir & Olga Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral Children’s Choir), хору Украïнської Студентської Асoцiацiї Манiтoбськoгo Унiверситету (University of Manitoba Ukrainian Students Association) та дуету Рoзалiї Тoдoщук i Ненада Здєлара (Rosemarie Todaschuk and Nenad Zdjelar Duo).

Також перед присутніми виступила президент Осередку Марта Чучман (Martha I. Chuchman), яка подякувала українській громаді за підтримку. Пані Марта підкреслила, що “наші обряди і традиції, наша музична і культурна спадщина є частиною безцінного надбання, яку передали нам попередні покоління. Це складові, які формують нашу ідентичність. Український Осередок Культури і Освіти відіграє дуже важливу роль у цьому процесі шляхом збору, збереження, документування та інтерпретації цієї багатої спадщини. Ця спадщина стала колективною пам’яттю нашої спільноти”.

Професійні хори в Канаді були організовані українською діаспорою ще на початку 19 сторіччя; центром навчання хорового мистецтва став Вінніпег. У репертуарах хорових капел звучали українські народні пісні в обробці М. Лисенка, П. Лещинського, Ф. Колесси та інших.

Коли з Нью-Йорка до Вінніпегу переїхав Кошиць, то він організував тут Український національний хор. Композиторською спадщиною знаменитого диригента й композитора стали чотири збірки народних пісень, колядки, щедрівки в його обробці. Пісенний репертуар українських різдвяних мелодій набув всеамериканського поширення. Як, наприклад, всесвітньо відомий “Щедрик” Миколи Леонтовича, який лежить в основі всіх без винятку сучасних аранжувань пісні – від естрадних та джазових до клубних (серед них композиції з репертуару Джесіки Сімпсон і групи Destiny’s child), але ім’я українського композитора в Північній Америці мало кому відомо.

Що вже говорити про Олександра Кошиця, завдяки якому “Щедрик” став знаменитим в США і Канаді і перетворився на американсько-канадську народну пісню. Виступи українського національного хору змусили американців звернути увагу на розвиток акапельного співу в США, якого раніше тут майже не існувало. Самі українці мало пам’ятають його ім’я через підступну подачу радянської історіографії, яка рішуче викреслила Кошиця з національного музичного контексту ХХ століття як “емігранта-зрадника”. Його ім’я сьогодні присвоєно вінніпезькому хору імені Кошиця.

“Щедрик” Леонтовича і Кошиця в останні десятиліття поширився в різних країнах як одна з найпопулярніших новорічних мелодій під назвою “Сarol of the bells” (“Колядка дзвіночків”) і став надбанням усього світу. Життя цих геніїв українського народу було справжнім мистецьким подвигом, здійсненим на ниві хорового мистецтва.

“Отже, бачимо народ, який чує в собі молоду, буйну силу, рветься на волю з вікової неволі. Тепер він піснею бореться за існування, і якщо би пісня була державою, то Україна зайняла би перше місце поміж народами” (Берлінська газета, 1922).