- Перші бронежилети з’явились у Радянському Союзі і прикривали тіло лише ззаду. Бо бандерівці завжди стріляли в спину.
- На Західній Україні радянські військові пересувались парами, зв’язуючись спина до спини. Це заважало нормально ходити, але страхувало від бандерівців, які, як правило, стріляли в спину.
- Кажуть, що Бандера сидів у польському концтаборі. Це неправда. Поляки просто охороняли його від агентів НКВД, бо ненавиділи Росію.
- Бандерівці завжди діяли у лісах, а на відкриті простори виходили тільки вночі. Бо вночі можна було знайти більші скупчення москалів.
- На Західній Україні діяли загони НКВД, замасковані під бандерівців. Але їх швидко розкривали: в енкаведистів руки були по лікоть у крові, яку вони прикривали краденими вишиванками.
- Бандеру, як і Бабая, насправді вигадали москалі для того, щоб лякати ним дітей. Тільки Бабай носив галіфе, мав вуса і курив люльку.
- Бандерівці змушували гуцулів масово виготовляти карпатські килими, які далі відправляли за кордон. Це були зашифовані послання для діаспори.
- Бандера не був українцем. Він був іспанцем. Але старанно це приховував.
- Бандерівці розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала “свій до свого по своє” і перевтілювалась у бандерівця в кожусі і з обрізом.
- Таким-сяким порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант – укус чекіста. Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Уночі вони виходили в ліс і стукали по дереву морзянкою. Укушені бандерівцями стукачі просто умирали, і це давало підстави Православній Церкві (МП) їх відспівувати.
- Бандерівські історики стверджують, що в УПА були навіть танк і літак. Це правда. Бандерівці вправно ними користувались.
- Уніформу для УПА розробив Хуґо Босс за особистою вказівкою Розенберга.
- Найжахливішим винаходом бандерівців була так звана “Просвіта” – агітаційно-пропагандистські гуртки сектантського типу, що прививали ненависть до росії, росіян і усього російського. Саме для їхньої діяльності бандерівці придумали НЛП, 25-й кадр, інфразвук, п’ятихвилинки ненависті і соціальні мережі.
- Бандеру називали “провідником”, бо до війни він ходив по електричках і перевіряв пасажирські квитки.
- Заступником Шухевича був американський шпигун Волтер Кук, нащадок того самого кровожерного пірата Джеймса Кука.
- Насправді бандерівських дивізій було п’ять: “Галичина”, “Вільна Галичина”, “Мертва Галичина” і “Вільна від москалів Галичина”. Саме тому бандерівці умудрились одночасно діяти в різних куточках світу.
- Червоно-чорний прапор бандерівці розшифровували як “кров москаля на вкраїнській землиці”.
- Символом бандерівців був тризуб. Неодмінним атрибутом всіх зборів бандерівців були поставлені вертикально вила-трійчата, на яких корчився живий більшовик.
- Якби бандерівців не було, їх слід було б вигадати.
- У Львові ДВІ вулиці Левицького!
- Є Високий замок, однак там замку нема.
- Коли водій маршрутки кричить “Бомба! Виходять?”, не панікуйте. І взагалі ігноруйте, якщо вам не тут виходити. Проспект Чорновола.
- Ви приїхали до Львова а не до “Львову”.
- Львів ніби і не дуже великий, але їхати “з центру на Майорівку, через Левандівку”…
- Що таке “шляк трафит”, не питайте. Вам краще не знати.
- Якщо вашим діткам пропонують “питки”, це значить “пити, питоньки”. Це не тортури чи знущання. Бандерівці бувають злі, але діти – то святе!
- “Орку!” – так кличуть Ореста. Це чоловіче ім’я.
- “Влодку” – те саме, до Володимира.
- “Сідай Влодку!” (Присаживайтесь, Владимир) – це не про човен. (Пишеться разом)
- У нас не кажуть на сир “творог”. Це все сир. Як в уяві відрізняють жовтий від кисломолочного? Для нас це теж загадка, феномен…
- Адреса “вул. Городоцька буд.1”, це не початок вулиці, біля Оперного, а там, де “дідько каже надобраніч!”
- Не плутайте вулиці Сонячна і Соняшна, бо вночі таксист на Сихів завезе. А це вже окрема тема…
- “Біля зайчика”, це на Топольній. Але ні зайчика, ні Топольної там вже нема. Точніше десь там ще є така вулиця але навіть я не знаю.
- Якщо вам у кінці листопада сказали “Давай вже після свят”, це значить після 20 січня наступного року, і це не жарти!
- Коли йдете з повними пакунками, то вас всюди пропускають “прошу-прошу”, але як з порожнім відром, то най Бог боронить вас, комусь перейти дорогу. Не питайте чому, слухайте, що кажу!
- Бізнес у Львові – це окрема епопея!
- До уваги жінок. Коли він вас покидає ненадовго зі словами “Я до пана Едзя”, не питайте хто це. Нехай вже вас знайомить з іншим паном…
- Так! Леопольд фон Захер Мазох жив у Львові. А Маркіз де Сад – не мер міста. Не фантазуйте!
- Не знаю, за что Мазоха так назвали! (рус.)
- “Захер” пишеться разом! (слитно)
- За версією кавказької діаспори, магазин рібок “Природа” і магазин “Reebok” – це одна локація! Вони справді були на площі Ринок поруч.
- “Перепрошую” – не значить, що вас перепитують. Залежно від тональності, це або красивий реверанс вибачення, або попереджувальний сигнал агресії, коли шерсть дибки і налиті кров’ю очі, блищать, як напоцовані мешти львівського батяра до 1939 року!
- Літній пан вам запросто може втерти, що ви “не маєте рації”, навіть якщо ви обвішані різними приладами спецзв’язку на всіх на світі частотах!
- “На каву” – з хати. (перше побачення)
- Якщо Вас хочуть “запытать”. Це значить “спросіть”. І не треба …. з переляку. Вчіть мову, щоб почуватися в безпеці.
- У Львові є район “Індія”
- Біля “Спартака” і біля “Спартака” – це ой які різні локації…
- Перші бронежилети з’явились у Радянському Союзі і прикривали тіло лише ззаду. Бо бандерівці завжди стріляли в спину.
- На Західній Україні радянські військові пересувались парами, зв’язуючись спина до спини. Це заважало нормально ходити, але страхувало від бандерівців, які, як правило, стріляли в спину.
- Кажуть, що Бандера сидів у польському концтаборі. Це неправда. Поляки просто охороняли його від агентів НКВД, бо ненавиділи Росію.
- Бандерівці завжди діяли у лісах, а на відкриті простори виходили тільки вночі. Бо вночі можна було знайти більші скупчення москалів.
- На Західній Україні діяли загони НКВД, замасковані під бандерівців. Але їх швидко розкривали: в енкаведистів руки були по лікоть у крові, яку вони прикривали краденими вишиванками.
- Бандеру, як і Бабая, насправді вигадали москалі для того, щоб лякати ним дітей. Тільки Бабай носив галіфе, мав вуса і курив люльку.
- Бандерівці змушували гуцулів масово виготовляти карпатські килими, які далі відправляли за кордон. Це були зашифовані послання для діаспори.
- Бандера не був українцем. Він був іспанцем. Але старанно це приховував.
- Бандерівці розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала “свій до свого по своє” і перевтілювалась у бандерівця в кожусі і з обрізом.
- Таким-сяким порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант – укус чекіста. Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Уночі вони виходили в ліс і стукали по дереву морзянкою. Укушені бандерівцями стукачі просто умирали, і це давало підстави Православній Церкві (МП) їх відспівувати.
- Бандерівські історики стверджують, що в УПА були навіть танк і літак. Це правда. Бандерівці вправно ними користувались.
- Уніформу для УПА розробив Хуґо Босс за особистою вказівкою Розенберга.
- Найжахливішим винаходом бандерівців була так звана “Просвіта” – агітаційно-пропагандистські гуртки сектантського типу, що прививали ненависть до росії, росіян і усього російського. Саме для їхньої діяльності бандерівці придумали НЛП, 25-й кадр, інфразвук, п’ятихвилинки ненависті і соціальні мережі.
- Бандеру називали “провідником”, бо до війни він ходив по електричках і перевіряв пасажирські квитки.
- Заступником Шухевича був американський шпигун Волтер Кук, нащадок того самого кровожерного пірата Джеймса Кука.
- Насправді бандерівських дивізій було п’ять: “Галичина”, “Вільна Галичина”, “Мертва Галичина” і “Вільна від москалів Галичина”. Саме тому бандерівці умудрились одночасно діяти в різних куточках світу.
- Червоно-чорний прапор бандерівці розшифровували як “кров москаля на вкраїнській землиці”.
- Символом бандерівців був тризуб. Неодмінним атрибутом всіх зборів бандерівців були поставлені вертикально вила-трійчата, на яких корчився живий більшовик.
- Якби бандерівців не було, їх слід було б вигадати.
- У Львові ДВІ вулиці Левицького!
- Є Високий замок, однак там замку нема.
- Коли водій маршрутки кричить “Бомба! Виходять?”, не панікуйте. І взагалі ігноруйте, якщо вам не тут виходити. Проспект Чорновола.
- Ви приїхали до Львова а не до “Львову”.
- Львів ніби і не дуже великий, але їхати “з центру на Майорівку, через Левандівку”…
- Що таке “шляк трафит”, не питайте. Вам краще не знати.
- Якщо вашим діткам пропонують “питки”, це значить “пити, питоньки”. Це не тортури чи знущання. Бандерівці бувають злі, але діти – то святе!
- “Орку!” – так кличуть Ореста. Це чоловіче ім’я.
- “Влодку” – те саме, до Володимира.
- “Сідай Влодку!” (Присаживайтесь, Владимир) – це не про човен. (Пишеться разом)
- У нас не кажуть на сир “творог”. Це все сир. Як в уяві відрізняють жовтий від кисломолочного? Для нас це теж загадка, феномен…
- Адреса “вул. Городоцька буд.1”, це не початок вулиці, біля Оперного, а там, де “дідько каже надобраніч!”
- Не плутайте вулиці Сонячна і Соняшна, бо вночі таксист на Сихів завезе. А це вже окрема тема…
- “Біля зайчика”, це на Топольній. Але ні зайчика, ні Топольної там вже нема. Точніше десь там ще є така вулиця але навіть я не знаю.
- Якщо вам у кінці листопада сказали “Давай вже після свят”, це значить після 20 січня наступного року, і це не жарти!
- Коли йдете з повними пакунками, то вас всюди пропускають “прошу-прошу”, але як з порожнім відром, то най Бог боронить вас, комусь перейти дорогу. Не питайте чому, слухайте, що кажу!
- Бізнес у Львові – це окрема епопея!
- До уваги жінок. Коли він вас покидає ненадовго зі словами “Я до пана Едзя”, не питайте хто це. Нехай вже вас знайомить з іншим паном…
- Так! Леопольд фон Захер Мазох жив у Львові. А Маркіз де Сад – не мер міста. Не фантазуйте!
- Не знаю, за что Мазоха так назвали! (рус.)
- “Захер” пишеться разом! (слитно)
- За версією кавказької діаспори, магазин рібок “Природа” і магазин “Reebok” – це одна локація! Вони справді були на площі Ринок поруч.
- “Перепрошую” – не значить, що вас перепитують. Залежно від тональності, це або красивий реверанс вибачення, або попереджувальний сигнал агресії, коли шерсть дибки і налиті кров’ю очі, блищать, як напоцовані мешти львівського батяра до 1939 року!
- Літній пан вам запросто може втерти, що ви “не маєте рації”, навіть якщо ви обвішані різними приладами спецзв’язку на всіх на світі частотах!
- “На каву” – з хати. (перше побачення)
- Якщо Вас хочуть “запытать”. Це значить “спросіть”. І не треба …. з переляку. Вчіть мову, щоб почуватися в безпеці.
- У Львові є район “Індія”
- Біля “Спартака” і біля “Спартака” – це ой які різні локації…
9 Шухевич не був українцем. Він був одеським євреєм, і справжнє його прізвище – Шухерович. Саме він підтримував зв’язки бандерівців із сіоністами.
Шановні біженці, гості Львова!
Декілька моїх порад:
Одна з них не “Кості” а Костя.
Але хоч краєвидом помилуєтеся.
най його шляк трафит…
17.1. Якою б казковою не була ваша комерційна пропозиція, в бізнес-плані мусить бути вказано ЩО ВИ З ТОГО МАЄТЕ! Так-так! Саме ви!
17.2. “Я подумаю…”
Так звучить вирок і майже провал вашій діловій пропозиції!
Справа в тому, що якраз думати він не збирається. Щоправда, з жінкою порадитися – закон! Вона тут же ж телефонує до цьотки в Карпати, що знає справжню мольфарку. Зі слів цьотки мольфарка їй на фасольці, а потім на картах щось наворожит. Далі готове рішення передають до вашого візаві, який збирає телефонну нараду з кумом і близькими бізнес-колами. Сам факт питання всіх насторожує, тому ухвалюють колективне рішення: не відповідати на ваші дзвінки!
17.3. На цьому це партизанське радіо не припиняє роботи:
“Ромку, до тебе такий-то не звертався? Шо за тєма? А я знаю… Може і шось добре, але ж во до всіх дзвонить…”
І лише додаток GetContact одне за одним сповіщає, хто вами цікавився…
Проведена червона лінія і то вам не НАТО. Отже, воно вам НАШО…
“На чай” – до хати. (друге побачення)
Краще, щоб там гуляли слони…
9 Шухевич не був українцем. Він був одеським євреєм, і справжнє його прізвище – Шухерович. Саме він підтримував зв’язки бандерівців із сіоністами.
Шановні біженці, гості Львова!
Декілька моїх порад:
Одна з них не “Кості” а Костя.
Але хоч краєвидом помилуєтеся.
най його шляк трафит…
17.1. Якою б казковою не була ваша комерційна пропозиція, в бізнес-плані мусить бути вказано ЩО ВИ З ТОГО МАЄТЕ! Так-так! Саме ви!
17.2. “Я подумаю…”
Так звучить вирок і майже провал вашій діловій пропозиції!
Справа в тому, що якраз думати він не збирається. Щоправда, з жінкою порадитися – закон! Вона тут же ж телефонує до цьотки в Карпати, що знає справжню мольфарку. Зі слів цьотки мольфарка їй на фасольці, а потім на картах щось наворожит. Далі готове рішення передають до вашого візаві, який збирає телефонну нараду з кумом і близькими бізнес-колами. Сам факт питання всіх насторожує, тому ухвалюють колективне рішення: не відповідати на ваші дзвінки!
17.3. На цьому це партизанське радіо не припиняє роботи:
“Ромку, до тебе такий-то не звертався? Шо за тєма? А я знаю… Може і шось добре, але ж во до всіх дзвонить…”
І лише додаток GetContact одне за одним сповіщає, хто вами цікавився…
Проведена червона лінія і то вам не НАТО. Отже, воно вам НАШО…
“На чай” – до хати. (друге побачення)
Краще, щоб там гуляли слони…
Війна в Україні очима карикатуристів
Як сатира та гумор допомагають долати страхи війни, може відчути кожен, подивившись картини та малюнки художників з сатиричним сприйняттям воєнних реалій.
Хтось зауважить, що сьогодні не до сміху… Але сміх, крізь сльози і крізь гнів – це частина нашого емоційного життя допоки ми – живі. У часи різних воєн саме через сатиру висміювали диктаторів, тим самим збиваючи їхній пафос і удавану велич. Люди, сміючись, позбавляються страхів, а страхи мільйонів – це зарядні пристрої ініціаторів війни.
Саме тому сьогодні провідні світові ЗМІ та соцмережі показують яскраві зображення тих, хто віддає накази про “спецоперації” та вбивства. Читачі та користувачі цих публічних майданчиків одразу розуміють ницість одних і справжній непоказний героїзм інших.
Позбавити людей страху та показати нікчемність “великих” диктаторів – одне із завдань художників-сатириків.
гумор (4) 
