У 1934 році Річард Берд (Richard E. Byrd, Jr.) – морський офіцер, дослідник Антарктики, організатор експедиції навколо Атлантичного океану і частини Арктичного океану, перший, хто досяг Північного Полюса (у всякому випадку, так стверджують американці) – перебував в Антарктиці на своїй базі Little America (Маленька Америка). Берд вирішив за всіма правилами відсвяткувати День незалежності США. Його команда почала запускати феєрверки прямо в шторм, коли судно “танцювало” на хвилях, а температура була 33 градуси нижче нуля (34 за Цельсієм).
Це була справжня гордість за свою країну, для якої Берд дослідив нову територію, рівну половині площі США.
Вам, мабуть відомо, що липневі торжества такого ж віку, як і самі Сполучені Штати.
У 1778-му році, в той час як Джордж Вашингтон відзначав свято зі своїми військами в Прістоні (Нью-Джерсі), Бенджамін Франклін був у Парижі, організовуючи вечірку для американців, що працюють за кордоном, і французької еліти. Свято, практично, було тільки прикриттям – Франклін сподівався переконати французів підтримати причину американської незалежності.
Коли Континентальний Конгрес проголосував за незалежність 2 липня 1776 року, Джон Адамс був у захваті. У листі до дружини Абігайль він написав, що цей день – проголошення незалежності від Великобританії – стане “незабутньою епохою в історії Америки” (“the most memorable Epocha in the History of America’). Адамс свято вірив, що прийдешні покоління будуть відзначати його, як грандіозний фестиваль, урочисто, з помпою і парадами, а також зі спортивними змаганнями, зброєю, дзвонами, багаттями та ілюмінаціями з одного кінця континенту до іншого… З цього часу і назавжди!
Хоча Адамс прорахувався з датою (лише два дні по тому, 4 липня, Конгрес офіційно прийняв Декларацію про незалежність), він мав рацію щодо свят.
Як у воду дивився.
Традиції 4-го липня – поза часом. Паради, виступи, музика, публічні читання Декларації незалежності … – все те, що почалося після прийняття Декларації, триває і донині! Можливість побажати Дядечкові Сему “happy birthday” приводить у захват все населення Сполучених Штатів вже напередодні свята, яке вражає своїм розмахом і пишнотою. Перші феєрверки були запущені праотцями Америки ще четвертого липня 1777 року, а сьогодні більш ніж 14 тисяч феєрверків розквітає в небі США на кожен День незалежності (згідно з даними Американської Піротехнічної асоціації).
День незалежності привертає в країну десятки тисяч туристів, які мріють побачити все своїми очима.
Що ж дійсно означає День незалежності США?
Подивіться навколо – і це стане для вас очевидним. Якщо хтось прибув до Америки зовсім недавно, легко зробити висновок, що цей святковий літній день всього лише привід, щоб повеселитися в компанії друзів або сім’ї, випустити в небо кілька яскравих піротехнічних вибухових речовин, приготувати м’ясо на відкритому вогні і отримати хороші ціни на більшість товарів.
І ще випити пиво.
Але, запевняю вас, що це не так.
Коли Великобританія чомусь вирішила, що американські колоністи погодяться платити їм більшу мзду, і спробувала підвищити податки в колоніях, це призвело до війни. Війна за незалежність США мала величезне значення для подальшого розвитку країни. Вона тривала з 1775 по 1782 рік. США змогли здобути незалежність і заснувати республіку, яка народжувалась на засадах рівності, свободи і справедливості.
Хоча на цій землі змішувалися і билися люди різних національностей, культур, релігій, політичних переконань, вони навчилися створювати свою спільноту, отримали свій шанс на винятковість. Вони створили свою Декларацію незалежності, щоб послужити прикладом для пригноблених народів у всьому світі і натхненням для колоніальних повстань.
Тому День незалежності для американців – це не тільки пиво і хот-доги. Це усвідомлення значущості та урочистості дати 4 липня 1776 року для всієї історії і Декларації незалежності, як свого найбільш священного тексту.
З Днем незалежності США, дорогі друзі!
