Цей рецепт вимагає реальної віртуозності. Але, підозрюю, що щасливих то не спинить. Бо, скажу вам, як кухар кухарям, наше основне гасло: головне – щоби було для кого готувати.
Припустимо, ви той самий (чи та сама), хто має для кого витратити один вечір на кухні, і для повного кайфу вам бракує чогось смачненького. І, бажано, багато. Гоноровий індик на столі – саме те. Бо соромно у вік стрімкого розвитку нанотехнологій старомодно жартувати: “Хай салат тобі буде пухом!” По-нашому: “Індичка – подушкою!”
Найперше, слід старанно оглянути нашу індичку на предмет наявності пишок, чи ще чогось небажаного. Розрізаємо ідеально вичищену шкіру по хребті і, з віртуозністю хірурга, зрізаємо її з тушки. Обережно, аби ніде не зробити дірки. Шкірка – наше все. Бережіть її!
Коли найскладніше у минулому, то, весело насвистуючи улюблену мелодію, зрізаємо з кісток м’якоть. М’ясо індика ніжне і легко відстає від кістки. М’якоть і кістки складаємо у великий посуд. Шкірку в холодильник.
Коли треба побути на кухні довший час, то страшенно помагає, якщо поруч бубнить телевізор або хоч якась ефемка. Але, пардон, точно не дружина… Тепер оббираємо рульку. Так само віртуозно зрізаємо шкірку, а далі – з кісток м’якоть. Кістки, шкірку, м’якоть відправляємо у великий посуд, де наша індичка. Туди ж додаємо цибулю з морквою. Заливаємо водою, щоби все було покрите на 2-3 пальці. Під кришкою доводимо до кипіння на великому вогні, скручуємо на середній, і хай вариться зо 2 год. Точний час назвати важко. Краще, як мине півтори години, пробуйте ножиком чи виделкою на готовність.
За час, поки готуються м’ясива, чорнослив і часник нарізаєте ножиком якомога дрібніше. Побутує думка, що так смачніше. Зрештою, в домашній ковбасі мені смакує саме нарізаний часник. Але такі варіанти – на любителя. Тому, лише підказуємо, а ви обирайте.
Зціджуємо бульйон у посуд. Кістки, шкірку з рульок і цибулю викидаємо або даємо друзям нашим меншим. А м’ясо і моркву млинкуємо з дрібними отворами три рази. Додаємо масло, порізаний чорнослив та зелень, яка смакує. Починаємо поволі вимішувати, додаючи ложкою манку. Манки треба не багато. Вона, як скріплюючий матеріал. Коли все вимішане до однорідної маси, то витискаємо часник (якщо ви його не нарізали), солимо, перчимо і ще раз вимішуємо. Маса виходить тугуватою. Тоді доливаємо бульйон. Може піти 300-400 грамів. За консистенцією маса має нагадувати недомішане тісто на вареники – надто м’яке.
Якщо ви дійшли до цього етапу, то маєте право на ковток віскарика – для хоробрості, бо зараз у вас мусить прокинутися скульптор (ні-ні-ні!!! Тільки не напивайтеся з переляку!). Збираєте в кулачок усі свої наявні та приховані таланти і розгортаєте на столі шкірку індика. То пекельно цікаво. Коли я готував цю індичку вперше, то аж вимкнув приймач і засунув штори на вікні. Простір нагадував операційну перед відповідальним кроком.
Перед вами на половину стола простирадло і величезна грудка пахучого м’яса. На перший погляд, здається, що легше повіситися, ніж довести все до ладу. Але то лише на перший погляд. Спочатку, начиняємо стегна. Перев’язуємо їх на кінцях нитками і поволі наповнюємо. Але не туго, бо шкіра індика досить еластична і, якщо старатися туго, то начинки може вистачити тільки на стегна. Якщо стегна начинені, то вважайте, що половина роботи зроблена. Зашиваємо ті місця, де були крила. Виліплюємо з фаршу гігантську квасолину. Кладемо її в центр і огортаємо шкірою.
Якщо фаршу здалося би більше, то не бануйте – просто старанно шкірою обтягніть фарш і зашийте шкіру там, де закінчилася, щоби все виглядало обтягнутим. Хімії ніхто не зауважить. Вам головне так позашивати, аби витекло максимально менше соків.
Виставляєте в духовці 180С і залишаєте індика на 20 хв. Потім старанно змащуєте сумішшю крохмалю з жовтком – це гарантуватиме найсмачнішу в світі скоринку. Її буде багато – хрумка, але не тверда. Як змастите, то лишаєте індика в духовці ще на 15-20 хвилин. Він зарум’яниться і виглядатиме мега-апетитно.
Тепла чи холодна, ця страва виглядатиме завжди козирною на вашому столі. Гості приємно здивовані, що індичка без кісток, а начинка м’якенька. Що цікаво, кістки і шкірка з рульки зробили своє, і, якщо ви будете споживати її охолодженою, то побачите, що все тримається купи, наче ковбаса.
Для “віртуозної індички” вам знадобиться:
Індичка – 5-7 кг.
Рулька – 2-3 шт.
Манка – 200 г.
Морква – 1,5 шт.
Цибуля – 1,5 кг.
Масло – 300 г.
Чорнослив – 300г.
Часник, сіль, перець, улюблені приправи – до смаку.
