Турист у Києві попросив перехожого розповісти історію пам’ятника Богдану Хмельницькому.
– Історія така, – почав перехожий. – Розгромив Богдан польських шляхтичів і повернувся з перемогою до міста. В’їхав на коні на гору, а навкруги – тисячі людей. Витягнув перед собою булаву і мовив:
– Здоровенькі були, громадяни українці!
У відповідь прозвучало:
– Здраствуй, таваріщ Богдан!
Тут він і скам’янів…
***
Один козак іншому:
– Чого ти найбільше хочеш у своєму житті?
– Зустріти Путіна!
– ??
– На радощах обійняти його!
– ???
– І не відпускати, поки не випустить дух!
***
На призьбі гріються на сонці двоє станичників, діди-козаки. Один до іншого говорить:
– Пам’ятаєш, Миколо, на війні нам німецький фельдшер порошок давав, щоб до дівок не тягло?
– Ну пам’ятаю, була справа …
– То ось, вчора відчуваю – подіяв той порошок!
***
– А я вчора з кумом горілки випив і зранку – як заново народився!
– Що, так добре було?
– Ні, в капусті знайшли…
***
– Чому дії на Донбасі називають “гібридною війною”?
– Бо Путін виводить новий антиукраїнський гібрид – перетворює азійців у донецьких “шахтарів і трактористів”.
***
– Петрику, чому ти пишеш із маленьких літер слова “Москва”, “Кремль”, “Путін”, “Росія”?
– Мій тато сказав, що козаки з великої літери пишуть лише те, що заслуговує на повагу.
***
– Що роблять українські козаки на Донбасі?
– Працюють санітарами.
– ???
– Очищують свою святу землю від наркоманів, алкоголіків, рецидивістів та інших психічно ненормальних зайд і доморослих потвор.
***
Молодий козак скаржиться старому:
– Не можу, діду! Глянеш, що діється на Сході, і руки опускаються!
– Це нічого, онучку! – відповідає дід, – Лише б частіше опускалися, та в кожній б руці по нагайці!
***
Дуель Тараса Бульби і місьє д’Артаньяна.
Д’Артаньян ставить крейдою хрестик на пузі Бульби й каже:
– Я вколю вас сюди, місьє Бульба.
Тарас:
– Хлопці, а посипте-но його крейдою й тягніть сюди мою гармату!
***
– Василю, а ти можеш випити відро води?
– Я що – корова?
– А відро горілки?
– А я що, не козак?
***
– Миколо, що ж ти це – ніц не робиш, по господарству не допоможеш, на роботу не ходиш?
– А раптом війна?!.. Хіба козак може йти на війну змореним?
***
Офіцер запитує солдата, чому той пішов до армії. Новобранець вирішив відповісти чесно:
– По-перше, я хочу захищати свою Батьківщину.
– Правильно.
– По-друге, служба робить мене сильнішим.
– Вірно!
– А по-третє, моєї згоди ніхто й не питав.
***
Спитало товариство у Сірка,
Прославленого в битвах кошового:
– Це правда (в людях чутка є така),
Що не боїшся, батьку, ти нікого?
– Боюся, – кошовий їм відповів
І подививсь насмішкувато й строго.
– Кого? Ляхів? Османців? Москалів?
Сірко перехрестився й мовив: – Тільки Бога.
***
Упіймав козак золоту рибку. Звісно, три бажання – і вона знову на волі.
Бажання перше: “Щоб в Україні не стало жодного псевдокозака!”.
І впала піраміда з численних міжнародних, всеукраїнських та регіональних козацьких громадських організацій.
Бажання друге: “Щоб українські землі звільнилися від тих, хто ненавидить все українське!”.
Сталося чергове диво, а межі держави навіть значно розширилися.
Бажання третє: “Хай оніміють усі, хто мріє про чергове поневолення України!”
І раптом одночасно замовкли безліч телеканалів, радіостанцій, голосів із найвищих трибун у різних куточках світу.
