Безцінні переписи наших мамусь

МАМИНА ЗАСИПАНА КАПУСТА

Безцінні переписи наших мамусь

Можливо ви смакували цю страву на гуцульському весіллі, у бабусиній хаті (О, Боже! Засипана капуста з печі! В казані!) чи гостюючи у друзів на Прикарпатті. Однак, для мене найсмачнішою була мамина ЗАСИПАНА КАПУСТА, бо її ми споживали найчастіше.

Не пам’ятаю, яке мнєсо клала до горщика баба Юстина, але мамин шедевр, як завжди починався з Франківського базару. І як ви, можливо, пам’ятаєте з моїх попередніх розповідей про борщ і котлетки, я відвідувала базар разом з мамою не як партнер по бізнесу, а як безоплатна робоча сила (тягнути сумки з городиною до дому) й ставала свідком цікавих словесних баталій (з яких переможцем, зазвичай, виходила мама).

Не буду цього разу описувати мамині пошуки найкращих шматків м’яса, найсвіжіших овочів і фруктів, найнижчих цін й власне самого торгу. Скажу лише, що задумавши приготувати ЗАСИПАНУ КАПУСТУ, мама “полювала” на свіжі й вуджені реберка, добрий шматок підчеревини або шпондеру (теж підчеревина, але вже приготована в маринаді зі спеціями та прянощами). М’яса мама купувала багато, бо ми усі любили обгризати соковиті ребра з прилиплими до них малесенькими шматочками капусти чи моркви, а тато не міг встояти перед золотистими шкварками, які завжди прикрашали цю унікальну українську страву.

Вдома мама старанно мила ребра, різала їх поодинці, заливала водою й ставила варити. Після того, як вода закипіла й реберцята декілька хвилин поварилися, мама зливала цю воду, промивала ще раз, знову ставила на плиту, час від часу знімаючи піну ложкою, й варила до напівготовності на середньому вогні.

В другому баняку мама ставила варити квашену капусту (якщо капуста була занадто кислою, то мама промивала її). Нарізану кубиками одну цибулю вона теж вкидала до капусти і готувала до напівготовності (води має залишитись тільки щоб покрила капусту). Тим часом, мама добре промивала пшоно і замочувала, щоб набубнявіло (часом заливала гарячою водою, щоб не було гірким).

Потім мама об’єднувала ребра з капустою, зверху висипала промите пшоно (мама його не перемішувала, бо вважала, що воно може пристати до дна баняка і пригоріти) і варила на маленькому вогні до готовності пшона (приблизно 20-30 хв. – що кисліша капуста, то довше вариться пшоно). Коли пшоно зварилося, тоненькою цівкою, помішуючи своє вариво, мама вливала заливку. На заливку мама “вбивала” у миску два яйця, добре розмішувала їх, поступово додаючи борошно і сметану (мама ревно слідкувала, щоб не було грудочок, бо то вже не була б ідеальна ЗАСИПАНА КАПУСТА). Завдяки маминій заливці ця делікатесна страва завжди була однорідною, гладенькою й такою смачною, що перед нею не міг би встояти навіть бусурмен.

Після цього мама додавала вуджені реберця, добре вимішувала до однорідної маси, солила й зоставляла ще на 10 хвилин “умлівати”. Баба Юстина це робила в печі (до речі, для засипаної капусти баба брала тільки джерельну воду), а мама часом клала баняк із капустою в духовку або трохи тримала на малесенькому вогні.

Потім мама нарізала кубиками підчеревину або шпондер і на пательні смажила шкварки до золотистого кольору.

Подаючи ЗАСИПАНУ КАПУСТУ на стіл, татову миску мама щедро вкривала золотистими хрумкими шкварками. Ми ж любили небагато шкварок і більше смаженої цибульки. В селі у баби Юстини ми взагалі харчами не перебирали, а з’їдали все, що подавали на стіл, ще й миску вилизували до блиску.

Велика шана нашим бабусям і мамам, які навчили нас готувати й насолоджуватись справжньою українською кухнею! Кожна страва, яка нагадує нам дитинство й рідну оселю, запускає в дію добрі, щирі й “смачні” емоції. Сьогодні наше минуле ховається в борщах, варениках, налисниках, книдлях, гороховій зупі, картопляних пляцках, голубцях, палюшках і галушках.

Нехай живе пам’ять про наших прабатьків!

Най жиє ЗАСИПАНА КАПУСТА!

Безцінні переписи наших мамусь

На кілограм звичайних реберець вам знадобиться:

  • Пшоно – 1.5 склянки
  • Капуста квашена – 1 літр.
  • Реберцята вуджені (копчені) – до смаку.
  • Цибуля – 2-3 шт.

Для заливки: яйця – 2 шт, сметана – 250-500 г, борошно – 150 г, сіль, перець – за смаком.

А ще почеревина чи сало з м’ясною прорістю – (що більше, то краще: миску з кашею варто щедро покрити шкварками).

 

Салат з баклажанів

Безцінні переписи наших мамусь


Оригінальний і смачний салатик. Ніхто з гостей не вгадав головний інгредієнт. В один голос казали – гриби. Прекрасно підходить і на святковий стіл і так, аби порадувати близьких.
Складники:
• Баклажан – 1 шт.
• Помідор – 1 шт.
• Яйце – 1 шт.
• Часник – 1 зубчик.
• Петрушка свіжа – 2 гілочки.
• Базилік фіолетовий свіжий – 2 гілочки.
• Майонез – 1 ч. ложка.
• Олія – для обсмажування.
• Сіль за смаком.
• Перець чорний мелений – за смаком.
Приготування:
Підготувати всі необхідні інгредієнти.
Баклажан вимити і нарізати невеликими кубиками.
Скласти нарізані баклажани в миску, посипати сіллю, перемішайте і залиште на 10 хвилин.
Потім промити баклажани під проточною водою, щоб змити сіль і сік, що виділився. Баклажани злегка віджати.
Обсмажте баклажани на олії до золотистого кольору, остудіть.
Очистити часник, у петрушки і базиліка видаліть стебла. Листя петрушки і базиліка дрібно порізати разом з часником.
Яйце відварити твердо (9 хвилин після закипання воді). Нарізати кубиками.
Помідор вимити і нарізати кубиками.
Скласти в миску всі складові салату: обсмажений баклажан, яйце і помідор. Приправити салат чорним меленим перцем. Якщо потрібно, посоліть. Додайте нарізану зелень з часником.
Заправити салат майонезом, перемішайте.
Дуже смачний салат зі смаженими баклажанами, помідорами і яйцем готовий.

 

Помідорова зупа із рисом

Безцінні переписи наших мамусь

Ми усі пам’ятаємо як в дитинстві мама часто варила помідорову зупу. Густий насичений суп з помідорами і рисом, щедро заправлений сметаною. М’ясний бульйон, помідори і жменька рису — от вам і готова помідорова зупа. Спробуйте і собі приготувати таку чудову польську зупу — це смачно.

Складники:
– м’ясо (курятина, телятина, свинина);
– ріпчаста цибуля;
– морква;

– помідори;
– рис;
– свіжа зелень.

Приготування:
Відварюємо м’ясо, додаємо лавровий лист, корінь петрушки, сіль та чорний перець. Постійно під час варіння збираємо пінку і варимо на маленькому вогні, тоді в нас буде гарний та прозорий бульйончик.
Помідори миємо, ріжемо навпіл або на четвертинки, додаємо 50 мл води і столову ложку олії. Тушкуємо на середньому вогні під кришкою 4-5 хвилин до розм’якшення помідорів. Протираємо помідорну масу через сито.

Смажимо нарізану кубиками цибулю та моркву, в кінці додаємо помідорну масу і декілька хвилин тушкуємо все разом. Додаємо засмажку в суп та відразу промитий рис. Варимо все до майже готовності рису.
Присипаємо гарно зеленню, накриваємо кришкою і даємо настоятись доки рис дійде до готовності.

Мама любила в помідорову зупу додавати сметану. Сметану вона вимішаувала з кількома ложками готової зупи, вливала сметанну масу до зупи й доводила до кипіння.
При подачі мама додавала до тарілки зелень петрушки (а я додаю базилік або орегано).

 

Мамині палюшки

Безцінні переписи наших мамусь

У моєї мами були дуже смачні палюшки (які вона, в свою чергу, навчилась готувати від своєї мами, моєї баби Юстини).

Хто хоче навчитись робити справжні картопляні палюшки з сиром, маю для вас секретний рецепт.

Складники:

  • 1 кг. картоплі
  • 400 г кисломолочного сиру (творог)
  • 2 яйця
  • 1 склянка борошна
  • свиняче сало
  • цибуля
  • сметана
  • сіль, перець на смак.

Приготування:

Картоплю відварити в мундирах, почистити. Перемолоти через м’ясорубку з сиром. Додати яйця, склянку борошна, посолити, поперчити.

Замісити м’яке тісто. Притрусити стіл борошном. Скрутити з тіста ковбаску, приплюснути її і порізати поперек на продовгуваті шматочки.

Закип’ятити в каструлі воду, посолити і опустити палюшки. Коли спливуть, зменшити вогонь і варити ще 1-2 хвилини.

Дістати друшляком, полити шкварками з підсмаженою цибулькою. Подавати зі сметаною або мачанкою.

Просто і невибагливо.

 

Рогалики з повидлом без дріжджів

Безцінні переписи наших мамусьЯкщо ви думаєте, що найсмачніші рогалики можна приготувати тільки із дріжджового тіста, то ви помиляєтеся. Рогалики без дріжджів теж можуть бути ніжними і дуже смачними. Такі рогалики готуються набагато простіше, ніж рогалики на дріжджовому тесті, а виходять дуже смачні.
– борошно – 600 г
– кефір – 250 мл
вершкове масло – 200 г
яйця – 2 шт
цукрова пудра – 4 ст. ложки
сода – 1/2 ч. ложки
ванільний цукор – 1 пакетик
сіль – 1 щіпка
улюблене густе повидло – за смаком.
Вершкове масло заздалегідь розм’якшити і збити з яйцями, сіллю і ваніллю. Кефір змішати з содою і дати йому трішки запінитися. Влити кефір в масляну масу і все добре перемішати. Борошно просіяти через дрібне сито прямо в масляну масу і замісити однорідне еластичне тісто.
Духовку розігріти до 150 С (300 F). Тісто розкачати в пласт товщиною 5 мм і розрізати на трикутники. Покласти на широку сторону кожного трикутника по чайній ложці густого повидла і згорнути акуратно в рогалики.
Деко застелити промасленим папером і викласти на нього рогалики. Помістити в духовку і випікати близько 30 хвилин. Перекласти на таріль і посипати через саме маленьке ситечко цукровою пудрою.

 

Домашній пиріг зі сливами

Безцінні переписи наших мамусь

Складники:

  • Борошно пшеничне 6-7 склянок
  • Цукор 1 склянка
  • Сметана 2 склянки
  • Яйце 4 шт
  • Вершкове масло 200 гр
  • Сода, сіль по 0.5 ч.л.
  • Стиглі сині сливи 1.5 кг

 

Приготування:

Борошно просіяти (після просіювання борошно стає “пухнастим”). До 3/4 просіяного борошна додати сіль, соду, півсклянки цукру і яйця. Ретельно перемішати до повної однорідності.

У борошно додати розм’якшене вершкове масло і замісити тісто. Додати сметану і добре вимісити тісто. Краще це робити на столі, попередньо посипанному борошном. Вимішуючи, додавати в тісто решту борошна, поки тісто не перестане приставати до рук, буде дуже м’яким і трохи еластичним. Можливо борошна доведеться додати і більше.

Тісто скачати в кулю, накрити серветкою і поставити в холодильник на пів години. Поки тісто дозріває – вимити сливи. Розділити сливи на половинки і видалити кісточки.

Через пів години дістати тісто з холодильника і розділити його на дві частини.

Одну частину розкачати в пласт за розміром дека, але не дуже товсто. Товщина пласта – 15-20 мм.

Деко змастити маслом і укласти на нього пласт тіста. Акуратно вирівняти руками.

Половинки слив викласти на тісто. Густо, одна до однієї. Сливи досить густо посипати цукром (зовсім без цукру буде кислим). 

Другу частину тіста розкачати в пласт, 0.5-1 см завтовшки, і нарізати на неширокі смужки – 1-2 см. Або розрізати роликовим різаком, щоб вийшла сітка.

Викласти смужки тіста у вигляді решітки на сливи. Або розтягнути сітку з тіста на все деко. Повинен вийде напівзакритий пиріг зі сливами. По краях пирога обов’язково викласти бортик з тіста по периметру або підняти краї тіста догори, щоб не витікав сік.

 Пиріг зі сливами змастити збитим яйцем. Тепер можна випікати: в печі або духовці. Випікати 40-60 хвилин при температурі 200 С (400 F) градусів. Пиріг зі сливами повинен підрум’яниться, але обов’язково перевіряти, щоб не підгорів.

Після випікання дати пирогу трохи охолонути. Потім можна трохи присипати пиріг зі сливами цукровою пудрою.

Такий пиріг зі сливами смачний і гарячим, і теплим, і холодним.