У залі суду, за тисячі кілометрів від свого будинку в Китаї, батько благав убивцю розповісти, де сховано тіло його дочки. “Тепер, коли суд закінчився, і присяжні прийняли своє рішення, ми просимо відповідача повідомити нам, що він знає про останнє пристановище нашої дочки Ін’інь”, – попросив батько, Ронджао Чжан, китайською через перекладача. – “Якщо у вас залишилося хоч трохи співчуття в душі, будь ласка, допоможіть нам покінчити з нашими муками”.
18 липня 2019 року 30-річного Брендта Крістенсена (Brendt Christensen) було засуджено до по життєвого ув’язнення без можливості умовно-дотермiнового звільнення за викрадення і вбивство 26-річної аспірантки Університету штату Іллінойс, що сталося два роки тому.
Журі не змогло досягти одностайного рішення щодо смертної кари, тому суддя виніс вирок – довічне ув’язнення. “Ми поважаємо рішення журі”, – заявив без помітного ентузіазму Джон Мілхізер, прокурор США в Центральному окрузі Іллінойсу.
Цей вирок не став несподіванкою, після того, як адвокат Крістенсена заявив у суді, що його клієнт визнав себе убивцею Ін’інь Чжан (Yingying Zhang). Однак, довічне ув’язнення за смерть молодої талановитої дівчини викликало справжнє обурення в Китаї, де користувачі соціальних медіа стверджували, що “смертний вирок був би найкращим і єдиним правосуддям у цій справі”. Суд над убивцею і вирок стали “найгарячішою” темою на сайті популярної китайської соцмережі Weibo. Сотні тисяч китайців звинуватили американську правову систему у несправедливих рішеннях.
8 липня 2019 року прокуратура США вимагала для чоловіка з Іллінойсу, який викрав, зґвалтував і вбив китайську аспірантку два роки тому, смертного вироку. “Це був не звичайний спонтанний злочин”, – cказав присяжним Джеймс Нельсон, прокурор відділу з розгляду справ США в Міністерстві юстиції. – “Все було холоднокровно, жорстоко і прораховано”.
Адвокати Крістенсена просили присяжних про помилування, заявивши, що він довго боровся зі зловживанням психоактивними речовинами, а також психічними захворюваннями.
Федеральні прокурори домагалися страти – відповідно до законів США про викрадення людей.
Зникнення аспірантки з Китаю
Ін’інь Чжан була оголошена зниклою безвісти 9 червня 2017 року, через два місяці після приїзду з південно-східного Китаю для вивчення фотосинтезу і рослинництва в Університетi штату Іллінойс.
Родина Ін’інь публічно звернулася до президента Дональда Трампа за додатковими ресурсами, щоб допомогти знайти її. Сім’я дівчини прилетіла з Китаю до США в пошуках відповідей. Батьки запропонували 40 тисяч доларів кожному, хто надасть інформацію, що призведе до арешту винуватця зникнення їхньої дочки.
Подробиці злочину, включно з обезголовленням полонянки, були розкриті самим Крістенсеном в бесідах з його тогочасною дівчиною, таємно записаних для агентів ФБР, які розслідували справу до його арешту. Обвинувачі заявили, що вбивця привіз дівчину на свою квартиру, де вона сміливо боролася за своє життя. Він вдарив її бейсбольною битою, зґвалтував, завдав смертельного удару в шию, перш, ніж відрізати голову.
Її рештки так і не були знайдені, але прокурори заявили, що ДНК дівчини співпала з кров’ю, знайденою в трьох місцях в спальні Крістенсена.
За цією справою пильно стежили китайські ЗМІ і уряд, а також китайські студенти в Сполучених Штатах.
Що трапилося з Ін’інь Чжан
Ін’інь Чжан – молода китайська вчена-біохімік – приїхала до США займатися науковою роботою в Університеті штату Іллінойс, розташованому в містах-близнюках Урбана і Шампейн (University of Illinois Urbana-Champaign). Вона прибула в США в квітні 2017-го і спершу жила в університетському гуртожитку, паралельно підшукуючи квартиру. Нарешті, на початку червня знайшла ідеальний, як їй здавалося, варіант – договір планувалося підписати 9-го червня того ж року.
Подальші події розвивалися наступним чином.
Близько першої години після обiду Ін’інь покинула університет, сказавши своїм колегам, що мусить підписати договір оренди і незабаром повернеться. Через проблеми з транспортом, о 13:39 вона надіслала агентові з винайму текстове повідомлення, в якому написала, що, ймовірно, запізниться і прибуде на місце приблизно о 14:10.
Ін’інь потрібно було зробити пересадку з одного автобуса на інший, але вона трохи заблукала і була метрів за сто від зупинки, коли по протилежній смузі від її сторони вулиці проїхав потрібний автобус. Дiвчина махала водієві, щоб зупинився, але той проїхав далі – водій чи то не помітив її, чи суворо дотримувався інструкції, що забороняє зупинятись на вимогу пішоходів. Це сталося о 13:52.
Ін’інь прийшла на зупинку і стала чекати автобуса. Камера відео-спостереження зафіксувала наступне: о 14:00 чорний Saturn Astra проїхав повз, потім розвернувся і о 14:03 зупинився біля неї. Водій привернув увагу дівчини, і після короткого діалогу вона сіла в машину. Більше її живою ніхто не бачив.
Агент з винайму нерухомості надіслав Ін’інь текстове повідомлення о 14:38, але не отримав відповіді. Друзі Ін’інь, яким було відомо про причину її відсутності, почали турбуватися – о 21:24 один з них зателефонував у поліцію.
Пошуки і розслідування
Поліцією Іллінойсу негайно були розгорнуті широкомашстабні пошуки, до яких приєдналося і ФБР. Була оголошена нагорода в 10 тисяч доларів (а потім 40 і 50) за будь-яку інформацію про місцезнаходження зниклої китаянки, але Ін’інь ніби випарувалася.
Переглядаючи записи з камер відео-спостереження, поліція швидко встановила, що в околицi приблизно в цей час було всього 18 чорних машин марки Saturn Astra (свідки бачили, як вона сідала в цю машину). Одним з таких власників виявився 28-річний колишній аспірант-фізик того ж університету – Брендт Крістенсен, проте його первинне опитування, так само як і інших власників схожих машин, нічого не дало.
12-го червня Крістенсен заявив, що точно не пам’ятає що робив того дня, швидше за все, залишався вдома, спав і грав на приставці.
14-го червня, шляхом зпівставлення характерних деталей даху і бампера автомобіля на відео-записі, було встановлено, що Ін’інь сіла саме в машину Крістенсена.
15-го червня в будинку Крістенсена був проведений обшук, а його самого забрали на допит, на якому він заявив, що раніше переплутав цей день з іншим і що тепер пригадує: дійсно, близько тижня тому підвозив жінку азійської зовнішності, але випадково звернув не туди. Вона запанікувала, і він випустив її з машини, після чого більше не бачив.
На той момент у поліції не було жодних доказів провини Крістенсена, і тому його відпустили. Однак, його автомобіль конфіскували і відправили до головного управління ФБР штату Іллінойс, де ним зайнялися досвідчені криміналісти. Аналіз показав, що місце на якому сиділа Ін’інь було оброблено і вичищено таким чином, щоб приховати докази.
З 16-го червня за Крістенсеном було встановлене постійне стеження, а також було розпочато прослуховування його телефонів. Крім того, дівчина підозрюваного погодилася допомогти слідству і протягом двох тижнів приховано носила мікрофон.
29-го червня в телефонній розмові зi своєю дівчною, Брендт Крістенсен визнав, що викрав Ін’інь, привіз її в свою квартиру і утримував її там проти її волі. В записі він розповідає про задушену китаянку і називає її “доблесною”, коли намагалася дати відсіч. Наступного дня, 30-го червня, його заарештували.
На брифінгу для преси агенти ФБР заявили: є вагомі підстави вважати, що Ін’інь вже нема серед живих, проте, не вказали, які саме. Також було повідомлено, що в квітні того ж року Крістенсен зі свого телефону заходив на сайт FetLife – соціальну мережу для любителів БДСМ (різноманітність еротичних практик або рольових ігор, пов’язаних з секс-рабством, дисципліною, домінуванням і підпорядкуванням, садомазохізмом та іншою динамікою міжособистісного життя). На цьому сайті переглядав статті на тему “Викрадення для чайників” (Abduction 101), “Ідеальне викрадення” (Perfect Kidnapping ) і подібні.
Крістенсену були пред’явлені звинувачення у викраденні людини.
Звинувачення у вбивстві
Повідомлялося, що, перебуваючи на волі, Крістенсен відвідав мітинг на підтримку Ін’інь і навіть виступив на ньому з промовою про те, що жінки повинні бути обережними. Описав “свою ідеальну жертву”, виділивши з натовпу деяких жінок, що підходили під його опис. Крім того, в розпорядженні поліції і ФБР опинились записи, на яких він говорить про те, що викрав Ін’інь і що вона чинила опір і намагалася втекти. А також запис, на якому Крістенсен погрожує свідкові. Згідно зі свідченнями друзів Крістенсена, той неодноразово захоплювався різними серійними вбивцями і жартома казав: хотів би, щоб і його запам’ятали як убивцю.
3-го жовтня того ж року звинувачення були змінені: на звинувачення у викраденні, що спричинило смерть людини. Крістенсена також звинуватили в наданні неправдивої інформації агентам ФБР, які проводили розслідування. У відповідному акті сказано: “Крістенсен умисно вбив Ін’інь Чжан, крім того, злочин було скоєно жорстоким, нелюдським і огидним чином, що включало тортури і завдавання жертві тяжких тілесних ушкоджень. Злочин було скоєно після ретельного обмірковування і планування”.
Дата початку судових слухань була призначена на 27-е лютого 2018 року, проте, захист Крістенсена попросив більше часу на ознайомлення з матеріалами справи, і початок суду було перенесено на 9-е квітня. Крістенсен визнав свою провину у випадках надання неправдивої інформації агентам ФБР, але заявив про свою невинуватість у викраденні і вбивстві Ін’інь Чжан.
Попередні пригоди Крістенсена
У 2013-му році Крістенсен вже нападав на жінку, яку мало не задушив і спробував зґвалтувати, але тій вдалося втекти, і справа була врегульована позасудовим чином.
Крім того, приблизно за півгодини до викрадення Ін’інь та неподалік від місця, де вона зникла, Saturn Astra, схожий на машину Крістенсена, також зупинився біля самотньої жінки на перехресті. Водій, представившись поліцейським, наказав, щоб вона сіла до нього в авто. Жінка відмовилася і попросила пред’явити значок, на що водій не відповів і просто поїхав геть. Жінка, яка повідомила про це в поліцію, свідчила, що водій був схожий на Крістенсена, проте, з точністю не могла стверджувати, чи був це він. На чоловікові були насунута на лоб бейсболка і темні окуляри.
Звичайно, в суді довести, що це був саме Крістенсен не вдалося, але цілком очевидно, що це був саме він – підшукував собі жертву. Ймовірно, недавно прибула до США Ін’інь не знала своїх прав і прав поліції, а також як поводитися в такій ситуації. Тож підкорилася наказу Крістенсена, що видавав себе за поліцейського.
З початку пошуків кілька разів повідомлялося про те, що Ін’інь нібито бачили в інших частинах країни, проте кожного разу ці повідомлення виявлялися помилковими.
Вирок
В середу, 17 липня 2019 року, після більше місяця свідчень, присяжні почали обговорювати вирок Брендту Крістенсену в федеральному суді Пеорії. У них було всього два варіанти для 30-річного чоловіка, засудженого за викрадення і вбивство китайської аспірантки: життя у в’язниці без права на звільнення, або смерть. Під час відкриття судового засідання адвокати Крістенсена зробили рідкісне визнання: їхнiй клієнт винен. Це був хiд, щоб позбавити його можливого смертного вироку. Хоча штат Іллінойс скасував смертну кару у 2011 році, Крістенсен міг отримати смертний вирок, оскільки його справа розглядалась у федеральному суді. Між 1988-м – коли федеральне смертне покарання було відновлено і 2018 роком – тільки 78 федеральних обвинувачених були засуджені до смерті – згідно з інформаційним центром смертної кари. З них лише три вироки були виконані.
Оскільки присяжні, які обговорювали вирок більше восьми годин, не дійшли одностайної згоди щодо смертної кари, Крістенсен був автоматично засуджений до довічного ув’язнення без можливості дотермiнового звільнення.
Почувши вирок, він посміхнувся своїм захисникам.
Тіло Ін’інь поки-що не знайдено.
Університет штату Іллінойс нараховує понад п’ять тисяч студентів з Китаю.
