Роберт Ластіг, професор Університету Каліфорнії в Сан-Франциско, напевно, найпопулярніший американський лікар після легендарного доктора Хауса (і, на відміну від останнього, цілком справжній).
Його першу популярну лекцію під назвою “Цукор: гірка правда” на YouTube подивилися більше чотирьох мільйонів людей, другу лекцію, “Жирний шанс: фруктоза 2.0”, подивилися понад мільйон разів. Почнемо з кінця.
Найцікавіше зі знаменитої лекції ендокринолога Роберта Ластіга
У відео-лекції “Жирних шанс” Ластіг розповідає, чому знежирені продукти і книги про здорове харчування навпаки провокують ожиріння, і яка роль у цьому головних гравців харчової індустрії. Цього року університетські колеги Ластіга опублікували масштабний аналіз ринку продуктів харчування, в якому знаходять відповідь на питання, що насправді лежить в основі епідемії цукрового діабету і ожиріння. Сам Ластіг веде багаторічну війну з помилковими уявленнями про це.
Він доводить, що сучасні твердження про здоров’я і здорове харчування побудовані на шкідливих законах, і часто лобіюються харчовиками.
Це не конспірологія: кожну думку професор Ластіг доводить із даними масштабних національних і міжнародних досліджень.
Проблема планетарного масштабу
У світі на 30 відсотків більше людей з ожирінням, ніж тих, що голодують. П’ять відсотків населення планети (366 мільйонів осіб) вже хворі на цукровий діабет, особливо ж стрімке зростання епідемії відбувається за останні 15 років.
Ожиріння стає національною проблемою навіть у тих країнах, де є проблема голоду. Рівень дитячого ожиріння зростає особливо швидко. Це відбувається в США, Японії і в усіх країнах, що розвиваються.
Лікування діабету в 2012 році обійшлося американському бюджету в 245 млрд доларів – ця сума зросла на 41 відсоток всього за п’ять років. До 2030 року майже половина американців (42 відсотки) будуть страждати ожирінням. На лікування ускладнень або наслідків метаболічного синдрому йде три чверті всього бюджету охорони здоров’я. Якби вдалося хоча б уповільнити епідемію діабету, не знадобилися б ні реформа охорони здоров’я, ні секвестр бюджету.
Метаболічний синдром – проблема не тільки повних людей. Метаболічний синдром – це нездоровий обмін речовин, що призводить до смертельних захворювань на кшталт інфаркту, діабету і навіть раку. Він зустрічається не тільки у людей із зайвою вагою: у 40 із 70 відсотків людей із нормальною вагою лікарі діагностують метаболічні порушення, характерні для ожиріння. Тобто якщо людина не виглядає повною, це зовсім не означає, що у неї немає хвороб, характерних для товстунів.
Що призводить до ожиріння: головний міф
Закон збереження енергії говорить, що всі калорії (енергію), які ми споживаємо, необхідно витратити, в іншому випадку вони будуть запасатися в організмі у вигляді жиру. Здоровий глузд підказує: щоб бути здоровим, “треба менше жерти”, а рухатися – більше. З усього цього випливає головний помилковий висновок: ви або менше їжте, або більше витрачайте, а якщо ви цього не робите, ніхто вам не винен. Вся відповідальність лягає на людину, тобто споживача, тобто потерпілого.
Проти такого підходу Ластіг веде багаторічну священну війну.
По-перше, не всі калорії однаково корисні, з різної їжі вони засвоюються і запасаються по-різному. У цьому сенсі солодка їжа набагато небезпечніша, ніж жирна.
По-друге, доведено, що фізичні навантаження майже не допомагають схуднути. Звичайно, фізичні навантаження допомагають набрати м’язову масу і взагалі корисні для здоров’я, але вони не змінюють або майже не змінюють цифру на вагах.
По-третє, не весь жир шкідливий для здоров’я: підшкірний жир не провокує проблем з обміном речовин і не підвищує ризик небезпечних захворювань. Можливо, так званий целюліт виглядає не дуже привабливо, але шкоди здоров’ю від нього точно немає. У свою чергу, вісцеральний (нутряний) жир, може бути зовсім не помітний неозброєним оком, але саме він огортає серце, печінку та інші життєво важливі органи, представляючи реальну загрозу.
Люди стали більше їсти. Середня калорійність бургера зросла втричі за останні 25 років, з 210 ккал до 618 ккал. Чоловіки сьогодні в середньому з’їдають в день на 187 ккал більше, ніж 25 років тому, жінки – на 335 ккал, а хлопчики-підлітки – на 275 ккал. Але чому? Людина схильна до переїдання не через загальну розбещеність і пожадливість, а через важкі біохімічні порушення, до яких, у свою чергу, призводить тиск навколишнього світу.
Дозволений в усьому світі наркотик
Популярна література про здорове харчування вчить нас, що фастфуд шкідливий, тому що в ньому багато солі, жиру і цукру. Насправді в мозку просто немає механізмів звикання до жиру або солі, зате цукор працює за тим же принципом, що сильні наркотики. Більше того, система нагороди у мозку влаштована таким чином, що, розвиваючи звикання до одного наркотика, людина одночасно розвиває звикання до інших, яких він в житті не бачив, але які запускають ті ж біохімічні процеси. Висновок: людина, привчена з дитинства до солодкого, вже схильна до алкоголізму і наркоманії.
Сьогодні солодкі напої рекламуються як корисні і здорові (“глюкоза необхідна мозку”), а в “легких” продуктах відсутність жиру щедро компенсується цукром. Цукор використовується для карамелізації і підфарбовування навіть тієї їжі, яка не передбачає солодкого смаку (смаженого м’яса, наприклад). Тому споживання фруктози за півстоліття зросло в п’ять разів.
У рейтингу продуктів, які викликають ожиріння, перші два місця займають чіпси і картопля фрі. Серед напоїв із великим відривом “лідирують” підсолоджені лимонади, газована вода і соки.
Якщо подивитися на карту США, то видно чітка кореляція між рівнем ожиріння в різних штатах, рівнем цукрового діабету, серцево-судинних захворювань і – увага – споживанням газованої солодкої води на душу населення.
З усього різноманіття факторів безпосередню роль грає цукор й інша багата вуглеводами їжа. Калорійність, що цікаво, сама по собі не так важлива: якщо з’їдати в день на 150 кілокалорій більше, то ймовірність цукрового діабету зростає всього на 0,1 відсотка. Однак, якщо ці 150 кілокалорій ви добираєте за допомогою солодкої газованої води, ймовірність заробити хворобу виростає в 11 разів. Близько чверті всіх випадків діабету в світі викликані не спадковістю, не абстрактним неправильним харчуванням або переїданням, а цілком і виключно цукром.
Висновок: щоби зупинити епідемію діабету, досить лише обмежити споживання цукру, як обмежується доступ до будь-яких інших наркотиків.
Наркоманія – двигун торгівлі
Звідки сучасна людина отримує цукор? – Близько третини ми випиваємо з солодкими напоями, шосту частину з’їдаємо в десертах, а близько половини цукру “ховається” в їжі, яка не обов’язково є солодкою, – у соусах, хлібі, макаронах і майже у всій промисловій їжі. У 1990 році американська харчова індустрія пролобіювала нові правила FDA (Американської комісії з контролю за продуктами і ліками), за якими виробники не зобов’язані писати на упаковці кількість доданого цукру. Компанії мотивували це тим, що так вони б розкривали рецептуру, тобто секрети фірми. До цих пір закон дозволяє не вказувати кількість доданого цукру.
80 відсотків продуктів, які продаються в супермаркетах, містять доданий цукор. Цукор – це двигун торгівлі. Оскільки цукор володіє наркотичним ефектом, він змушує нас купувати і їсти більше.
Компанії-лідери світової індустрії харчування, акції і доходи яких продовжували зростати, незважаючи на кризу 2008 року, – це McDonalds, Coca-Cola, Pepsi. Звичайна людина – просто беззахисна, оскільки не уявляє собі, наскільки глибоко вона підсаджена на цукор.
Карен Шаінян
