Чи піде дніпровська вода з материкової України до анексованого півострова?
Українські політики дедалі частіше говорять про відновлення водопостачання в анексований Крим через Північно-Кримський канал. Що це – політичний піар чи реальна перспектива?
Напередодні 6 роковин анексії Криму будь-які заяви про обмін Криму на Донбас, води в обмін на поступки Кремля чи міфічне посилення наших позицій звучать особливо блюзнірськи.
Загравання з Кремлем тільки віддаляють нашу перемогу. Вода в обмін на вивід російських військ і окупаційної влади з Криму – це єдино можлива формула.
Критична межа
Подачу води до Криму українська влада припинила ще у 2014 році відразу після анексії Росією півострова. Якщо за шість років Кремлю вдалося налагодити транспортне сполучення та подачу електроенергії до Криму з російської території, то відновити регулярне постачання на півострів прісної води – ні. Зробити це неможливо без рішення української влади, оскільки дніпровська вода в окупований Крим може надходити лише через Північно-Кримський канал, який знаходиться на території Херсонської області. До анексії Україна забезпечувала до 85 відсотків потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом.
Усі ці шість років канал перекритий у напрямку Криму. А мешканці півострова дедалі більше відчувають нестачу води. 5 лютого 2020 року голова підконтрольного Москві Держкомітету з водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль повідомив, що питної води в Сімферополі залишилося максимум на 90-100 днів. Російська глава окупаційної адміністрації Сімферополя Олена Проценко повідомляла, що заради економії води сімферопольцям будуть давати гарячу воду тільки по вихідних, а холодну – щодня, але тільки вранці і ввечері.
“Людей закликають менше користуватись водою у побуті. Нещодавно окупаційна влада робила рейди по банях, автомийках, салонах краси з вимогою закрити підприємства через дефіцит води. Про це повідомляють нам наші кримські татари”, – розповів заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради Ахтем Чийгоз.
Пошук компромісних моментів по Криму
На цьому тлі в Україні розгорілася дискусія навколо питання, відновлювати чи ні водопостачання до Криму. Так, з боку представників парламентської монобільшості лунали ідеї щодо постачання води в Крим задля поповнення українського бюджету. Голова бюджетного комітету Верховної Ради, депутат з фракції “Слуга народу” Юрій Аристов в коментарі програмі “Схеми” Радіо Свободи визнав, що при формуванні бюджету справді обговорювалася ідея продавати воду на анексований Росією український півострів. Пізніше голова парламентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія в ефірі телеканалу “Прямий” заявив, що він би пішов на відновлення подачі води в анексований Крим в обмін на виведення російських військ з Донбасу.
Щоправда представник президента України в Криму Антон Кориневич згодом уточнив, що “ніхто ні про яке відновлення водопостачання не говорить”. “Вода з каналу піде в Крим тільки після деокупації. Жодної води до деокупації”, – написав Кориневич на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook. А Давид Арахамія пізніше вибачився за свою заяву.
Тим часом депутати Верховної Ради з комітету з питань прав людини провели виїзне засідання в Херсонські області, відвідавши й Північно-Кримський канал. У виїзному засіданні взяв участь і Ахтем Чийгоз, який повідомив, що за підсумками засідання депутати ухвалили відповідну заяву. “Там записано, що питання водопостачання Криму не може розглядатися, допоки Крим незаконно анексований Росією”, – сказав Чийгоз і наголосив, що жодні інші умови для пуску води у Північно-Кримський канал неприйнятні. За його словами, є імовірність, що Росія може запропонувати обміняти незаконно ув’язнених кримських татар на пуск дніпровської води.
Вода як останній “козир”
Такі та подібні контраверсійні ідеї як з російського, так і з українського боку з’являються через відсутність в української влади чіткої стратегії щодо Криму та його деокупації, вважає експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління Інституту чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смелянський. На його думку, дніпровська вода для Криму, по суті, залишилася єдиним “козирем” України в переговорах з Росією щодо повернення півострова. Саме тому українська влада не повинна спекулювати цією темою, а виробити і затвердити стратегію, як можна скористатися цим “козирем”.
“Якщо в районі Ялти є артезіанські свердловини, то північний Крим – Керч, Феодосія, Євпаторія, Севастополь – дуже залежать від води з Північно-Кримського каналу”, – каже Смелянський. За його оцінками, зараз півострів повернувся до стану засушливих 1950-х років. “Зникли цілі сільськогосподарські галузі. Тому Росія конче хоче вирішити питання з водою”, – зазначає він.
Дніпровська вода почне находити до Криму тільки після деокупації півострова. У цьому переконаний і лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв.
“Звичайно, дефіцит води в Криму є – в степовій частині це вже катастрофа для сільського господарства. Ми будемо подавати воду, обов’язково, але тільки після визволення Криму від окупантів. Розмови про те, що це завдає шкоди жителям, інші сентименти – розкажіть це в іншому місці. Ви що, очікували, що вам створять комфортні умови? Країна, чию територію ви окупували?”, – зазначив Джемілєв в ефірі “Радіо Крим.Реалії”.
Він також нагадав, що згідно з Женевською конвенцією 1949 року, вся відповідальність за стан людей на окупованій території лягає на країну-окупанта.
“Тож говорити про гуманітарні речі нам не треба”, – резюмував Джемілєв.
