12 квітня найбільша та найстаріша українська скаутська організація “Пласт” відзначила 107 років із дня свого заснування, пише Український Інтерес.

У 1912 році в цей день відбулася перша присяга українського “Пласту”. Об’єднання виникло у Львові 1911 року. Його ініціаторами стали син Івана Франка Петро та Іван Чмола. Саме в цей період для українських молодіжних спілок був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості до українських військових традицій.

Cтудент львівської Політехніки Іван Чмола, впроваджуючи нові методи виховання молоді, провів в Карпатських горах перший двотижневий вишкіл влітку 1912 р. Ті молоді люди, які пройшли це нелегке випробовування називали себе пластунами, перейнявши назву від однойменних розвідників Кубанського козацтва.  Другим співзасновником Пластового руху був Петро Франко – син письменника Івана Франка. Будучи учителем тіловиховання у філії Львівської гімназії, передусім цікавився фізичними вправами та спортивними іграми – як засобами для розвитку тіла та розуму.

Назва організації “Пласт” було використано як аналог англійського слова “скаутинг” (англійською scouting – розвідка). Слово походить від назви козаків-пластунів, які повзали по-пластунськи і виконували функції розвідників у козацькому війську.

Вітчизняні історики, неодноразово досліджуючи це питання,  зійшлися на тому, що засновники українського Пласту перейняли деякі ідеї з британського Скаутінгу – насправді першої нешлабонної організації для виховання молоді.

В “Пласті” на той час молодь навчали стріляти з рушниці та револьвера, робити далекі військові марші з наплічниками, сигналізувати, робити перев’язки тощо.

Протягом 1912 року пластові гуртки поширилися по всій Галичині. Австрійська влада ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 році, який об’єднав розрізнені гуртки в масштабну крайову організацію.

Члени організації брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави. Пластуни долучилися до визвольного руху та війн за незалежність Української та Західноукраїнської Народних Республік. Масовості пластовий рух набув у 1921 році з виходом першого українського підручника “Життя у “Пласті” за редакцією Олександра Тисовського. У цій настільній книзі пластуна, він описує все до дрібниць: як приймали до Пласту; чого там навчали, а що вже потрібно було знати; що потрібно було вміти, щоб стати членом Пласту; які обов’язки були у членів цієї організації; як можна було відзначитись та багато іншого.

Викладаючи природознавство в Львівській академічній гімназії, Тисовський мав особливий підхід до учнів, за що його всі дуже поважали. Він розробив унікальну виховну систему, яка попри деяку схожість з англійським скаутінгом, має цілий ряд своїх особливостей.

Такі організації виникали по всій території України, але радянська влада на Сході, а польська – на Заході провели масштабну операцію проти українських скаутів. Активістів винищили. Тому, починаючи з 30-х років організація розпочала підпільну діяльність, а з 1939 року – за кордоном.

Після Другої світової війни багато українців залишилося поза межами України. Вони організували пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Організація діяла в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Великій Британії, Австрії, Франції, Німеччині.

З 1985 року почався процес відродження і розвитку організації. У грудні 1989 року у Львові створили опікунську раду. Завдяки праці окремих осіб та підтримці нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. У 1990 році вони були у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Луцьку, Києві, Донецьку. Найширше “Пласт” розвинув свою діяльність на теренах Львівщини. Міська рада Львова 22 лютого 1990 року затвердила “Статут пластового товариства”. Пластуни в еміграції активно допомагали розвитку організації в Україні. На початок 1995 року налічувалося 3 500 учасників.

На початок 2019 року “Пласт” в Україні об’єднує 8 500 членів різного віку, отже є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків “Пласту” діють у всіх областях України. “Пласт” активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізує різноманітні соціальні та виховні програми. Протягом року пластуни проводять понад 100 виховних таборів різної спеціалізації, організовують заходи соціально-культурного та виховного спрямування, серед яких поширення Вифлеємського Вогню Миру, День Пластуна, Благодійний вечір Пласту тощо.

24-25 листопада 2018 року в Києві відбувся Крайовий Пластовий З’їзд, де прийняли стратегію “Пласту” до 2030-го року.

Джерело: lviv1256.com