Мін’юст США домагається конфіскації частини американських активів Ігоря Коломойського, підозрюючи олігарха у відмиванні коштів. Деталі справи і можливі наслідки для Коломойського.
Про які активи йдеться?
Ідеться про комерційну нерухомість, яка належить українському бізнесмену Ігорю Коломойському та його бізнес-партнерам у Далласі, штат Техас, та місті Луісвілл, штат Кентуккі, у США. Її ринкову вартість американські правоохоронці оцінюють у 70 мільйонів доларів США. У Луісвіллі їм належить 31-поверховий офісний центр, відомий як PNC Plaza, збудований 1971 року. За даними американських слідчих, нинішні власники купили цю будівлю у 2010-2011 роках за 77 мільйонів доларів. Тоді ж компанія, підконтрольна Коломойському, купила і другий об’єкт, конфіскації якого домагається Мін’юст США – ділянку у майже вісім гектарів з трьома офісними будівлями і парковкою у Далласі. Цей актив було придбано за 47 мільйонів доларів.
Майно вже конфісковане?
Поки що ні. Мін’юст США у четвер, 6 серпня, подав позов до окружного суду південного округу штату Флорида про цивільну конфіскацію цих двох об’єктів, обґрунтувавши їх підозрою у відмиванні коштів злочинного походження. Суд поки не розглядав позов. Процедура цивільної конфіскації у Сполучених Штатах передбачає, що власник “підозрілого” майна має довести законність коштів на його придбання, інакше його буде вилучено.
У чому звинувачують Коломойського?
Американські правоохоронці заявляють, що активи у США частково придбані за кошти, злочинним шляхом виведені з “Приватбанку”. Ігор Коломойський і його партнер Геннадій Боголюбов брали кредити у підконтрольному їм до 2016 року банку, констатують американські слідчі, і не повертали їх, або ж частково повертали за рахунок нових кредитів, отриманих у тому ж “Приватбанку”. У злочинній схемі, вважає слідство, була задіяна велика кількість компаній у різних юрисдикціях, а над “прикриттям” злочинних операцій в банку працювала ціла армія клерків, які повинні були оформляти операції так, щоб вони мали легальний вигляд.
Ігор Коломойський в інтерв’ю “Українській правді” у п’ятницю, 7 серпня, відкинув звинувачення у злочинному походженні коштів. “Усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, отриманих в 2007-2008 роках за угодою з “Євразом” і з доходів інших бізнесів, що зберігалися в “Приватбанку”, – запевнив Коломойський. 2007 року Evraz Group російського мільярдера Романа Абрамовича купила в українського олігарха п’ять металургійних підприємств, сплативши близько мільярда доларів готівкою, а решту пакетом акцій “Євраз”.
Як гроші “Приватбанку” потрапляли до США? Версія слідства
Загалом у США Коломойський і Боголюбов купили активів на сотні мільйонів доларів – значно більше, ніж наразі вимагає конфіскувати Мін’юст країни. Крім двох об’єктів нерухомості у Луісвіллі і Далласі, вони придбали також майже пів мільйона квадратних метрів нерухомості у штаті Огайо, металургійні заводи у Кентуккі, Західній Вірджинії та Мічигані, завод з виробництва мобільних телефонів у штаті Іллінойс та інше. Чому позов про цивільну конфіскацію поданий саме проти двох об’єктів нерухомості у Луісвіллі і Далласі, мін’юст не пояснює. Водночас, відомство наголошує, що у випадку цих двох об’єктів володіє прямими доказами того, що дана нерухомість куплена частково за кошти, які є кредитами “Приватбанку”, розтраченими у шахрайський спосіб, зазначено у позові. Зокрема, щонайменше 13 із загалом 77 мільйонів доларів, сплачених за бізнес-центр у Луісвіллі, були надані “Приватбанком” як кредит Запорізькому заводу феросплавів та Нікопольському заводу феросплавів Коломойського і Боголюбова на “фінансування поточних операцій”.
Заводи зобов’язувалися повернути кредит з власної виручки. Однак замість Запоріжжя і Нікополя частина виданих кредитів опинилася через офшори у США, а погашено левову частку кредиту було новими кредитами “Приватбанку”, виданими підконтрольним власникам групи “Приват” офшорним фірмам. Для купівлі нерухомості у Далласі, зазначають слідчі, було витрачено 15 (з понад 40) мільйонів доларів, які підконтрольні Коломойському і Боголюбову компанії взяли на “фінансування поточних операцій” Покровського гірничо-збагачувального комбінату.
Як працювала “схема”? Деталі
Як зазначено у документах Мін’юсту США, мільйонні позики, видані для “кредитування поточних операцій” українських заводів Коломойського і Боголюбова, частково виводилися на рахунки підконтрольних українським олігархам офшорних компаній у дочірній структурі “Приватбанку” на Кіпрі. За ці кошти згодом купувалася комерційна нерухомість у США. Один із прикладів, як працювала “схема”: металургійний завод у штаті Огайо було куплено за позику, видану на “закупівлю марганцевої руди” одній з українських компаній групи “Приват”. Однак гроші були покладені на депозит у кіпрській “дочці” “Приватбанку”, а потім зняті з рахунків 13 офшорних фірм за допомогою загалом 17 транзакцій. Вся оборудка, констатують слідчі, тривала вісім хвилин і слугувала лише “заплутуванню слідів”. Загалом у документах Мін’юсту США наведено докладні приклади шахрайського виведення до Сполучених Штатів сотень мільйонів доларів.
У схемі виведення коштів, йдеться у документах слідства, були задіяні сотні офшорних компаній з ознаками фіктивності. 56 з них були зареєстровані за однією адресою у кіпрському місті Лімассол. У багатьох випадках посадовими особами офшорних компаній були співробітники “Приватбанку”.
Для інвестування коштів у США довіреними особами Коломойського і Боголюбова – американцями Мордехаєм Корфом і Урі Лейбером – була створена низка компаній, зареєстрованих у штаті Делавер, який вважається “американським офшором”. Ці компанії були об’єднані умовною групою “Оптима”, офіс якої розташований у Маямі. Корф і Лейбер, зазначають слідчі, отримали десятки мільйонів доларів за свої послуги, зокрема з коштів “Приватбанку”, і мали тісні приязні стосунки з членами топ-менеджменту банку.
Чи загрожує Коломойському американська в’язниця?
На підставі поданого цивільного позову у Флориді – ні. Мін’юст поки лише вимагає конфіскації частини активів, які вважає набутими за брудні гроші. У відомстві наголошують, що позов є наразі лише твердженням і всі згадані у ньому особи вважаються невинними, доки їхню провину не буде доведено у суді. Водночас, справа ще може обернутися для Коломойського і Боголюбова кримінальним переслідуванням у США – за її розслідування вже взялося ФБР, зокрема відділ міжнародної корупції. Четвертого серпня, як повідомляють американські ЗМІ, в офісі групи компаній “Оптима” у Маямі відбулися обшуки, було вилучено документи і комп’ютери. За відмивання грошей злочинного походження у Сполучених Штатах загрожує до 20 років позбавлення волі. Водночас, розслідування кримінального провадження може тривати багато років, адже правоохоронцям доведеться звертатися за правовою допомогою до цілої низки країн та витребувати величезні обсяги банківської документації щодо тисяч транзакцій.
Куди підуть конфісковані активи?
У разі, якщо присяжні у суді визнають конфіскацію правомірною, гроші підуть до федерального бюджету США. У багатьох випадках цивільної конфіскації федеральні відомства скеровують кошти на фінансування правоохоронних органів штату, за позовом якого було конфісковано кошти. У деяких випадках кошти скеровуються на компенсацію шкоди жертвам злочинів. У позовах про конфіскацію Мін’юст США зазначає, що жертвами злочинів Коломойського і Боголюбова стали вкладники “Приватбанку”, довірою яких власники зловживали у своїх інтересах, а також українські платники податків, коштом яких Нацбанк України вимушений був рятувати фінустанову. Утім, юридично статус потерпілих в Україні у позовах ніяк не зафіксований.
Чи НАБУ співпрацює з ФБР у справі “Приватбанку”?
Національне антикорупційне бюро в рамках меморандуму співпрацює з ФБР США у справі “Приватбанку”, пов’язаним з Ігорем Коломойським.
Про це повідомив директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник, – передає Інтерфакс-Україна.
“Єдине, що я можу розголосити – це те, що у нас давно підписаний меморандум про співпрацю з FBI.
Окремі люди дуже хотіли його почитати, навіть цілий позов був з цього приводу в Окружному адміністративному суді Києва, де просили нас показати цей меморандум якоїсь громадської організації. Але це рішення не вступило в силу”, – сказав Ситник на брифінгу, відповідаючи на питання, чи надходили якісь запити США у справі щодо Коломойського.
Він підкреслив, що у справі “Приватбанку” є тривале співробітництво з США, але на розкриття інформації повноважень у нього немає.
