Росіл з домашнього когутика – то щось унікальне. Я готую наваристий бульйончик практично до кожного святкового столу. Моя бабуся готувала росіл майже щонеділі, і обов’язково у тандемі з домашньою локшиною, справжня смакота! Пропоную для приготування використати тушку молодого півника, такий бульйон – найсмачніший.
Підготуйте такі інгредієнти: тушка півника, 2 цибулини, 2 морквини, корінь петрушки, 3-4 лаврових листочки, по кілька горошин різного перцю, сіль та зелень.
Приготування: тушку півня порізати на 4 частини, вимочити у холодній воді протягом години. У п’ятилітрову каструлю налити приблизно дві третини об’єму води. Довести до кипіння, опускаємо частинки тушки, на середньому вогні доводимо до кипіння, паралельно збираючи піну, що утворюється на поверхні. Додаємо пів-столової ложки солі, зменшуємо вогонь на мінімальний, але так щоб бульйон легенько кипів, збираємо шум до «повної чистоти». У чистий киплячий бульйон додаємо цибулю, моркву, корінь петрушки та сіль до смаку, і, за потреби, доливаємо гарячої води. Готуємо росіл протягом 1-2 годин, залежно від віку півника. На завершення присмаковуємо сіллю, додаємо перець та кілька гілочок селери, петрушки та кропу, варимо ще протягом 5-10 хвилин.
Подавати бульйон можна у горнятках з різноманітними додатками, як то пиріжки чи налиснички з м’ясом, або з вермішеллю. Але я найбільше люблю з домашньою локшиною та ще й зверху присмачити меленим чорним перцем…. Смакота, аж слинка потекла! Біжу готувати росіл та тісто – справжній спогад дитинства…
Домашня лапша
Приготування домашньої вермішелі завжди займає трохи часу та сил, але воно того варте! Наваристий росіл з домашнього когутика та ще й із локшиною, приготованою на яйцях, то надзвичайно смачно. Можна готувати вермішель про запас, і в сухому вигляді зберігати протягом двох-трьох тижнів. Зараз – рецепт, за яким лапшу відразу варять, а на завершення –як можна її приготувати, аби потім зберігати.
Тож нам потрібно: борошно вищого гатунку 400 – 500 гр, 2 яйця, півсклянки теплого молока, дрібка солі, 2 ст. л. олії.
Приготування: борошно просіяти, вбити яйця, додати олію та сіль. Замішуючи тісто, поступово додати молоко. В залежності від в’язкості борошна, можна все молоко не лити, замісити туге однорідне тісто. Бабусі робили це вручну, ми ж використовуємо для замішування кухонний комбайн.
Тісто обмокнути з усіх сторін в борошно і загорнути у харчову плівку, залишити на 20-30 хвилин. Далі ділимо тісто на частинки, і з кожної розкачуємо якомога тоншу вареницю. Підсипаємо борошном і складаємо її удвоє, знову підсипаємо і складаємо. Отримаємо довгу смугу з пересипаного борошном тіста. Розрізаємо на дві частини і складаємо удвоє. Далі гострим ножем нарізаємо лапшу. Щоразу розправляємо її, підсипаючи борошном, щоб не склеювалась.
Нарізану лапшу відразу варять в окропі до готовності. Подають саму чи із різними піджарками й підливами, або ж із файним росолом.
На завершення секретик від бабусі: якщо запланували зробити вермішель «на потім», розкачані варениці потрібно підсушити. Вони мають не ламатись, але й не склеюватись! Тоді складаємо їх, не пересипаючи борошном. Нарізати таку лапшу можна тонше, і вона після просушки чудово зберігається в полотняному мішечку (потрібна циркуляція повітря). Гадаю, все не надто складно, і рідні оцінять ваші старання, а страва вдасться смачною.
____________________________________________________
Щиро вітаю, господиньки! Запрошую Вас на сторінки мого кулінарного записника!
Відразу мушу зізнатись, що я не кухар за професією, але, як і більшість українських господинь, стараюсь потішити свою родину та гостей чимось особливим і смачненьким. Саме вони і є моїми головними дегустаторами та гастрономічними критиками. Тож, готую я з любов’ю, адже запорука вдалих страв саме у хорошому настрої та щирості почуттів до своїх рідних чи гостей! Кожен знаний кухар з легкістю підтвердить цю важливу хитрість!
Хочу також зауважити, що всі рецепти у моєму записнику є неодноразово перевіреними, для зручності приготування я завжди поділюсь із Вами усіма секретами! Про те, рекомендую не зупинятись, і обов’язково додавати, щось особливе від себе, адже так, кожна з нас зможе приготувати щось унікальне!
Дуже сподіваюсь, що на сторінках мого кулінарного записника Ви знайдете багато корисного та цікавого.
