1 Червня 2018Чим небезпечні антибіотикиМодель – Настя БернатДіти й антибіотики: користь чи шкода?“У моєї дитини майже щомісяця як не нежить, то червоне горло. Раніше я завжди бігла одразу ж до дільничного педіатра. Тепер доньку лікую вдома дідівськими методами – чаями та полосканнями, а також оприскуванням горла. Чому? Бо щоразу, практично кожного місяця (!) лікарка виписувала нам антибіотик. Я точно знаю, що таке лікування тільки зашкодить моїй дитині. Подібне вже сталося з сусідським хлопчиком, якого тривалий час витягали із дисбактеріозу та інших недуг. І це попри те, що наша педіатр нібито досвідчений спеціаліст з відповідною категорією.Цікаво, чи хтось відстежує, чим лікують наших дітей? Я усвідомлюю, що педіатри просто страхуються, постійно призначаючи антибіотики… Гадаю, ця тема зацікавить багатьох, отож чи не варто її дослідити? З повагою, ваша постійна читачка Тетяна”. Відкриття у ХХ столітті пеніциліну здійснило в медицині революцію і значно знизило дитячу смертність. Проте й досі лікарі не мають єдиної думки щодо призначення антибіотиків маленьким дітям. З одного боку, терапія антибіотиками може швидко знищити вогнище бактеріального запалення, а з іншого – імунітет дитини повинен боротися з хворобою самостійно.Якщо перші антибіотики застосовували дуже рідко й обґрунтовано, а тривалість лікування становила мінімум 10 днів, то антибіотики нового покоління більш ефективні і здатні ліквідувати ускладнення, що виникли, іноді навіть за 1-2 дні. Та є декілька “але”, бо ж антибіотики згубно впливають як на хвороботворні мікроорганізми, так і на власну мікрофлору організму. При неправильному призначенні вони не тільки не покращують стан хворого, але здатні віддалити одужання. Крім того, антибіотики знижують імунітет, а бактерії стають стійкими до впливу “важкої артилерії” і практично не піддаються терапії.За словами заступника начальника Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації – начальника відділу організації та розвитку медичної допомоги населенню та охорони здоров’я дітей та матерів Марії ПОЛІЩУК, антибіотики використовувати можна і треба, але – тільки за показами та лише там, де це справді потрібно.– А у нас, на жаль, сформувалося дуже вільне ставлення до антибіотикотерапії, – каже медик. – Тотальна антибіотикотерапія – це погано. Передусім, проблема не лише в тому, що антибіотики призначаються надто часто, а й у тому, що призначаються вони не завжди у потрібних дозах: щоб інфекцію вбити, доза повинна бути високою.Занижуючи дози, даючи антибіотики дуже часто – там, де треба, і де не треба – виховується так звана резистентна флора, тобто бактерії, опірні до дій антибіотиків. Як результат – із часом ці антибіотики стають неефективними, бо бактерії вже на них не реагують.Марія Поліщук наголошує на ще одній проблемі: внаслідок не завжди обґрунтованого прийняття антибіотиків з’являється контингент людей з алергією та з синдромом дисбактеріозу кишківника.З відкриттям у 1929 році англійським мікробіологом А. Флемінгом першого антибіотика – пеніциліну – почалася нова ера в біології та медицині – ера антибіотиків. Антибіотиками називають речовини, які тим чи іншим способом впливають на мікроорганізми і пригнічують, або просто запобігають їх подальшому розвитку. Існуючі натуральні антибіотики утворюються мікроорганізмами, рослинами, грибами або виділяються із різних тканин тварин.Треба пам’ятати, що антибіотики повинні бути суто рецептурними. Натомість нині антибіотикотерапія безконтрольна, і провізор в аптеці, замість кваліфікованого лікаря, керує процесом лікування хворого. Свідомими повинні бути і батьки, адже треба розуміти, що антибіотики – не панацея, і використовувати їх за кожним разом, коли в дитини температура, це не тільки неправильно, а й є злочином стосовно здоров’я дитини. Порадившись з лікарем, треба дати дитині можливість упродовж 1-2 днів, лікуючи її традиційними методами – багато пиття, жарознижуючі препарати, – побороти недугу. І тільки якщо нема ефекту, призначати антибіотики.– Близько 80% температурних реакцій у дітей викликані вірусними інфекціями. Бактеріальні інфекції в дітей виникають значно рідше, і саме вони потребують лікування антибіотиками, – нагадує Марія Поліщук.Щоби визначити, який саме різновид бактерій є збудником інфекції, лікар може призначити аналізи в лабораторії. Кожен лікувальний заклад прикріплений до певної бактеріологічної лабораторії, куди можуть направити на проведення засіву у разі потреби. Є й низка приватних лабораторій, які проводять такі аналізи.Знати, щоби бути озброєнимОздоровчий ефект при лікуванні антибіотиками досягається за рахунок їх здатності пригнічувати подальше розмноження хвороботворних мікроорганізмів і бактерій, поступово знищуючи як самі мікроорганізми, так і наслідки їх життєдіяльності. Однак повсюдне використання антибіотиків неефективне. Адже кожен з антибіотиків застосовується тільки для знищення конкретного виду шкідливих мікроорганізмів, а тому дія антибіотиків повинна бути цілеспрямованою.Застосування антибіотиків буде обґрунтованим у таких випадках:– за гострих інфекцій (остеомієліт або пієлонефрит);– за інфекцій, що стрімко розвиваються і загрожують виникненням вогнища бактеріального зараження (сепсис, туберкульоз, пневмонія);– при запаленнях ЛОР-органів (ангіна, гайморит, отит);– при захворюваннях сечостатевої системи (цистит, хламідіоз);– після хірургічних втручань.Антибіотиками не лікують кашель (точніше лікують, але тільки той кашель, який спровокований бактеріями при бронхіті або пневмонії), кандидоз (молочницю), вірусні захворювання (ГРВІ, краснуху, гепатит). Марні антибіотики і для лікування глистової інвазії у дітей.При високій температурі (38-39 С), антибіотики застосовують не як жарознижувальний засіб, а як препарат антибактеріальної терапії.Зазвичай, курс лікування антибіотиком складає 5 днів. Самостійно, за перших ознак поліпшення стану, скасовувати призначену педіатром схему лікування категорично забороняється. По-перше, ослаблений організм дитини може бути ще не в стані “добити” інфекцію і захворювання плавно перейде в хронічну стадію. До того ж, саме так формується стійкість бактерій до дії антибіотиків. Але і продовжувати лікування більше 5 днів без рекомендацій лікаря не варто – тривалий прийом антибіотиків призводить до дисбактеріозу та алергії.Одночасно з призначенням антибіотика дітям зазвичай рекомендують приймати антигістамінні (протиалергійні) препарати та пробіотики, що відновлюють мікрофлору кишечника. Бажано враховувати і такі рекомендації: разову дозу антибіотика необхідно запивати водою, адже, скажімо, трав’яний відвар звіробою нейтралізує вплив антибіотика, зводячи до “нуля” лікування, а соки цитрусових впливають на всмоктування, що може викликати передозування препаратом.Чи давати антибіотик дитині, вирішує лікар. Призначення залежить від безлічі факторів: перебігу хвороби, наявності температури, віку і загального стану здоров’я дитини. Але якщо лікар наполегливо рекомендує антибіотикотерапію, то батькам варто уточнити, чи є у даного препарату побічні ефекти, а також схему його прийому.Власне, як виявилося, призначення лікарем антибіотиків ніхто не контролює. Головне, щоби ескулап дотримувався схеми лікування у стартовій терапії. Але ж це, так би мовити, документ для прокуратури. А те, що часте призначення антибіотика (див. історію, з якої ми почали публікацію) може суттєво зашкодити дитині, як з’ясувалося, нікого не хвилює. Цей аспект практично ніким не контролюється. Хіба що завідувач відділенням може переглянути історію хвороби дитини. Але у нашому випадку саме завідувач відділенням так і лікував: щомісяця – антибіотикотерапія.Тож, батьки, вам варто бути пильними. Якщо ваша дитина часто хворіє і їй раз за разом призначають антибіотики, варто замислитися: наскільки це необхідно, дієво для лікування і чи не зіпсує врешті імунітет вашому малюку.За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі з’являються три нові інфекційні захворювання. На окремі з них антибіотики вже не діють…Європу атакують інфекції, з якими антибіотики не можуть впоратисяВ Європейському союзі, за статистикою, щорічно помирають майже 25 тисяч людей від інфекцій, несприйнятливих до антибіотиків. Найчастіше такі інфекції зустрічаються в Греції, Італії, Угорщині, Болгарії та на Кіпрі. Як правило, саме ці країни перебувають на верхніх щаблях з використання антибіотиків.Щодо України такої статистики навіть не існує. Хоча з досвіду кожної матері відомо: більшість вітчизняних педіатрів призначає антибіотики своїм маленьким пацієнтам мало не щомісяця – при найменшому почервонінні горла.І це при тому, що 2009 року Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) попередила: зловживання антибіотиками ризикує повернути світ в минуле, коли інфекції були невиліковні.До попередження не прислухалися. Та певні реакції все ж таки є. На приклад, британське міністерство охорони здоров’я видало рекомендації не приймати антибіотики тривалими курсами та віддавати перевагу антибіотикам вузько спрямованої дії – проти конкретних інфекцій.У 2010-2011 роках стало також більше штамів кишкової палички, не сприйнятливої до антибіотиків. Так, приміром, в Італії та Іспанії 25-50% випадків зараження нею не вдавалося вилікувати флуорокінолоном. А у Великобританії виявлено 70 носіїв бактерії, яка містить так званий NDM-1 – ензим, що руйнує карбапенеми. Наступне дослідження показало, що понад 80% мандрівників, які повертаються з Індії до Європи, привозять у своєму кишечнику ген NDM.Вчені попереджують: якщо ген, який запускає синтез NDM-1, розповсюдиться ширше, то розвиток подій стане незворотнім і, м’яко кажучи, дуже несприятливим для європейців. Відзначимо, що у жовтні Управління охорони здоров’я Великої Британії попередило лікарів, що тепер гонорею слід лікувати двома препаратами водночас, а від розповсюдженого досі препарату треба відмовитися, бо він втратив ефективність. “Загроза невиліковної гонореї в майбутньому реальна”, – заявили представники відомства.Любов НЕЧИПОРУК, “Версії”