У США провели дослідження і з’ясували, що протягом 15 хвилин після того, як людина з’їдає 100 грамів рафінованих вуглеводів (хліб, чіпси, цукор, білий рис, печиво і т.д.), функція імунної системи людини слабшає більш ніж на 90 %. Дослідження, опубліковане в “Міжнародному журналі про рак” (Journal of Cancer), показало зв’язок між споживанням білого хліба і збільшенням ризику ракових захворювань.
Дослідження виявило, що у людей, які їдять переважно білий хліб (в кількості до 5 скибочок в день), ризик захворювання на рак нирки в два рази вищий, ніж у тих, хто їсть білого хліба небагато (не більше 1,5 скибочок в день).
На одному з конгресів по харчуванню в Таллінні в 1990 році прозвучала доповідь, в якій розповідалося про хліб. Доповідач доводив, що хліб – смертельний продукт для здоров’я людини. Набухаючи від кишкових соків, він закисляє внутрішнє середовище організму, перетворюючись в грудки глини, які налипають на стінках кишечника і приводять до його непрохідності.
Чи є хліб корисний, і чому багато освічених працівників зоопарків категорично забороняють годувати ним тварин, обґрунтовуючи тим, що від нього (ТАКОГО “КОРИСНОГО”) у безграмотних тварин буває заворот кишок?
Яким чином готують хліб? Випікання хліба в духовці відбувається при температурі близько 300° С. А нам відомо, що вуглеводи і всі інші компоненти їжі, обробленої при температурі вище 100° С, перетворюються у речовини, які нічим не відрізняються від вмісту мертвої клітини!
Поїдаючи хліб, людина їсть мертву суміш з убитих клітин. Цим пояснюється, чому від хлібобулочних виробів дуже легко вдавитися – їх важко їсти, не змішуючи з жирами, рідинами, що вкрай шкідливо для травлення.
До того ж хліб не містить ферментів, енергії життя, а навпаки – він її поглинає для перетравлення мертвих клітин, які осідають в організмі у вигляді токсинів і отрут. Тому любителі хліба відчувають стомлюваність, лінощі, сонливість, а вранці мають слизові виділення.
У промисловому хлібі, крім усього іншого, часто міститься дуже багато солі. Більшість булок, калачів, ріжків містять багато цукру, молока, в рецептуру часто входять яйця. Такий хліб значно більше звичайного закисляє організм, може викликати бродіння в шлунку і кишечнику, сприяє запорам. А дріжджові грибки, що входять до складу дріжджового тіста, є найсильнішими алергенами.
Раніше для випікання хліба в домашніх умовах використовували натуральні солодові, хмільні дріжджі. Вони активні лише при температурі 20-25 ºС і гинуть при 37 ºС.
Нинішній хліб – це суміш дріжджів, що руйнують мікрофлору кишечника, солі – білої отрути, цукру – солодкої отрути і рафінованого борошна. При виготовленні нинішнього магазинного хліба для прискорення процесу використовуються термотолерантні дріжджі. Вони не руйнуються ні в процесі приготування, ні слиною в організмі людини. Дріжджові клітини-кілери вбивають чутливі, менш захищені клітини організму. Але хлібопекарням використання шкідливих дріжджів економічно дуже вигідно. Дріжджі багаторазово прискорюють процес приготування хліба. Багато і чути не хочуть про їх шкоду, щоб не зазнати збитків у виробництві.
Біла мука, порожні вуглеводи
Хліб, що продається зараз в магазинах, поза всяким сумнівом, шкідливий, що визнають навіть ортодоксальні медики. Його печуть з “мертвого” продукту – борошна. А це ні що інше, як порожній вуглевод. Майже всі вітаміни і мікроелементи видаляються з оболонкою (висівками) і зародком.
Потім борошно відбілюється, до нього додають ароматизатори, антиоксиданти, штучні вітаміни. Питається – навіщо спочатку видаляти живі вітаміни, щоб потім додавати штучні? Так, на догоду смаку! Крім того, така мука довше зберігається, ніж “живе” борошно.
Рафіноване борошно грудкою лягає на дно шлунку і зашлаковує організм людини. Рафінування – процес дорогий, витратний, який при цьому вбиває живу силу зерна. І потрібен він тільки для того, щоб якомога довше зберегти борошно від псування.
Ось що пише про хліб Галина Сергіївна Шаталова (1916-2011) – лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук, академік; учитель здорового способу життя, автор популярної Системи Природного Оздоровлення (померла 14 грудня 2011 року на 96-му році життя): “Звичайний хліб позбавлений його життєдайної сили. Повноцінне пшеничне зерно за допомогою машин позбавляють живого зародка, обдирають з поверхні зерен усі п’ять шарів білкових оболонок, які створені природою для перетворення крохмалю, що міститься в пшениці, позбавляючи його тим самим найважливіших поживних властивостей. Це знищує механізм травлення, який допомагає нашому організму краще засвоювати живильні речовини, що містяться в пшеничних зернах. У тонкій, білій муці залишається тільки крохмаль, позбавлений будь-яких властивостей живого. Але на цьому пригоди пшеничного зерна не закінчуються. Борошно збагачують всілякими штучними вітамінами, вводять інші хімічні добавки.
У пекарнях з механічною обробкою тіста в нього додають хімічні розпушувачі, смакові ароматизатори, а іноді і цукор, хоча фахівцям має бути добре відомо, що крохмаль і цукор несумісні. У тісто додається також кухонна сіль, яка негативно впливає на організм.
І мене зовсім не дивує той факт, що в своїй лікарській практиці я часто-густо стикаюся з негативними наслідками вживання хліба. Та ви й самі можете переконатися в цьому, поглянувши на наших розжирілих, з роздутими животами жінок з низькооплачуваних верств населення, для яких хліб – переважаючий продукт харчування.
Я чимало міркувала над тим, як приготувати такий хліб, який був би позбавлений недоліків фабричного. Мої численні учні та послідовники добре пам’ятають один з рекомендованих мною рецептів: проростити пшеницю, висушити її, перемолоти на домашній мельгачке або кавомолці і випікати коржі на хмельових дріжджах, без десятків хімічних добавок, якими “славиться” наш промисловий хліб. В організованих мною школах здоров’я і на семінарах завжди знаходилися умільці, які випікали смачні, ароматні коржі.
І все ж в результаті ретельного опрацювання цього питання, численних експериментів я прийшла до твердого висновку, що і такі коржі – не більше ніж засіб, що дозволяє прийти в кінці кінців до повної відмови від хліба”.
До речі, система Г.С. Шаталової повернула здоров’я тисячам її послідовників. Хронічні хвороби виліковні, люди можуть жити довго і щасливо, стверджує Шаталова. Вона підтвердила своє твердження роками наполегливої роботи, коли доводилося чолом пробивати глуху стіну неуцтва і нерозуміння (Г.С. Шаталова, “Здоров’я Людини”).
Кавказькі довгожителі
Візьмемо жителів Кавказу, що відрізняються завидним довголіттям. Той, хто хоча б раз був присутній на виступах ансамблю танцю 100-літніх абхазців, не забуде приголомшуючого враження, яке залишають ці енергійні, граціозні люди. Назвати їх людьми похилого віку просто не повертається язик: політ, вітер, вихор!
У їхньому раціоні харчування відсутній хліб. А як же чуреки, лаваші та інші не менш відомі на Кавказі сорти хлібних виробів? Хіба абхазці не вживають їх? Це може здатися вам дивним, але ні, не вживають. Точніше, в містах їдять, хоча ні лаваш, ні чурек, ні просто звичайний хліб ніколи не входили до раціону харчування абхазців.
Все це прийшло в побут абхазьких горців від представників інших народів. Підніміться вище в гори, і ні в одному абхазькому селищі ви не знайдете хліба і хлібних виробів. Його замінює мамалига. Абхазькі жінки перемелюють на ручних млинах з кованого заліза кукурудзу і з отриманої муки варять щось на зразок дуже щільної каші. Її нарізають скибками і їдять з сиром, зеленню. До речі, м’яса в раціоні абхазців в 5 разів менше, ніж в українців. Баранчика ріжуть лише з нагоди свята або приїзду гостя.
Ще одна особливість харчування абхазців: їжу вони їдять тільки свіжоприготовану. Залишки ніколи не розігрівають, а змітають зі столу і віддають худобі.
