Важлива спортивна подія відбулася 24 серпня 2021 року на стадіоні “Чорноморець” у місті Одеса. Символічно, що саме у день святкування 30-річчя Незалежності України після військового параду в Києві та під акорд морського в Одесі, відбувся фінал Кубка Захисників України з футболу. Об 11 годині ранку на одній з найкращих футбольних арен України зустрілись ФК військових “Слов’янськ АТО” НГУ та “Маріуполь АТО” ЗСУ, які у нелегкій боротьбі здобули право поборотися за Кубок Захисників України.
У підсумку нацгвардійці Слов’янська перемогли військових з Маріуполя з рахунком 2:0 та забрали трофей до рідного міста. Команда стала першим Володарем Кубка Захисників України-2021 й “забронювала” собі місце у змаганні за Суперкубок Героїв АТО.
Це вирішальний поєдинок, тому гра з перших хвилин була надзвичайно напруженою. На смарагдове поле одеського стадіону капітан команди “Слов’янськ АТО” Дмитро Савін вивів своїх гравців у такому складі: воротар – Сергій Пархоменко, захисники – Ігор Дятлов, Євген Кривенко, Саак Верміщан, Микола Прокіпець, півзахист – Ігор Сідляр, Денис Шакалець, Олександр Настаченко, нападники – Олександр Ситнік та Олександр Мачулін. У запасі залишилися Дмитро Рокосій, Ярослав Гришаков, Данило Плутенко, Сергій Богданов, Віктор Лебідь, Евген Жаб’як, Антон Петраков та Андрій Пивоваров. Тренером команди є Віталій Лаврищев.
З першої і до останньої хвилини матчу на полі точилася вперта боротьба за перемогу. Гра була по-чоловічому жорсткою, але у рамках правил. Слов’янці одразу захопили ініціативу й мали ігрову та територіальну перевагу протягом усього матчу. Вже на першій хвилині нападник Мачулін зміг відкрити рахунок зустрічі, але впевнено відбив удар воротар маріупольців Володимир Згара, який і надалі стояв надійно на захисті своїх воріт.
Якщо подивитись повний перебіг матчу, то можна помітити чотири визначні епізоди – забиті голи та нереалізовані гострі моменти гри. На 53 хвилині півзахисник Сідляр з центрального кола зробив точну верхову передачу до воротарського майданчика на Ситника, той в оточенні двох захисників переграв їх та головою скинув м‘яч на Мачуліна, і нападник забив гол сильним ударом.
72 хвилина матчу була знову результатною. Той же ж Сідляр на лівому фланзі оборони маріупольців обіграв захисника і точною верховою передачею знову вивів на удар Ситника, нападник пробив головою. Однак м’яч влучив у стійку і відскочив до штрафного майданчика, де на добиванні дуже вдало зіграв Кривенко. Його удар у лівий кут воріт Згари приніс ще один гол слов’янцям – 2:0. Але на цьому гра не закінчилася: на 86 та 87 хвилинах матчу нападник маріупольців Андрій Левченко міг зрівняти рахунок гри, але воротар слов’ян Сергій Пархоменко у першому випадку та момент, коли він не влучив м’ячем у порожній кут воріт слов’ янців, залишили рахунок зустрічі незмінним. Переможці такого собі східного дербі, у фіналі грали дві команди з Донецької області, забрали кубок до Слов’янська та записали цю подію до своєї історії, як перші володарі Кубку Захисників України учасників АТО. Адже подія такого масштабу для футболістів-аматорів може бути лише раз у житті! ФК “Слов’янськ АТО” “забронював” собі місце у змаганні за Суперкубок Героїв АТО.
Футбол у Слов’янську має свою історію. Ще далекого 1925 року тут успішно діяла футбольна команда “Штурм”. Серед відомих футбольних команд, які грали у цьому місті – “Локомотив”, “Енергія”, “Хімік”, пізніше “Рибнік”, “Динамо”, “Словхліб”. Однак військова команда тут створена вперше: у 2019 році на базі військової частини НГУ №3035 у Слов’янську сформувалась футбольна команда. Ініціатором її створення став один із керівників військового підрозділу, футбольний фанат, полковник Генадій Куций, який є гравцем команди й взяв на себе весь організаційний тягар змагальних турнірів.
До тренувань військових полковник долучив досвідченого спеціаліста Віталія Лаврищева, який ще донедавна був професійним футболістом, а у Слов’янську став не менш професійним тренером з відповідною ліцензією. Тренер підібрав до складу команди рівних за майстерністю футболістів по всіх лініях та об’єднав досвід і молодість гравців. Він вчить їх пізнавати одночасно сучасний, командний, мобільний та технічний футбол. Команді доводиться грати на три фронти: у східній групі учасників АТО, де команда “Слов’янськ АТО” вже завчасно виграла турнір, а також у кубкових іграх та загальній першості з футболу Донецької області серед аматорів.
У розмові зі мною полковник Генадій Куций також зазначив, що у Слов’янську є прекрасна сучасна спортивна база для тренувань футболістів – оновлений стадіон імені Юрія Скиданова (Скиданов 20 років був тренером ФК “Словхліб”) з натуральним газоном та стадіон “Локомотив” з синтетичним покриттям футбольного поля. Цікавий футбол приваблює на трибуни тисячі вболівальників, і на стадіон люди ходять сім’ями. Перед матчами духовий оркестр військової частини 3035 виконує гімн України, а у перерві розважає глядачів популярними мелодіями.
Футбольні турніри Ліги учасників АТО відбуваються в Україні вже сім років (з 2016 року). Це наймасштабніша у нашій країні програма спортивної реабілітації учасників бойових дій і ветеранів АТО/ООС. Участь у змаганнях беруть майже 100 команд, у яких грають понад 3 тисячі захисників України. Організатором і засновником цих змагань є Федерація футболу учасників АТО під егідою Всеукраїнського об’єднання “Українці Разом”. Цього року участь у змаганнях взяли 64 команди з 98 команд Ліги учасників АТО, які були розділені на вісім дивізіонів за територіальним принципом.
“Далі переможці груп розіграють між собою головний приз – Кубок Героїв АТО. Фінальний матч відбудеться 14 жовтня 2021 року у столиці нашої держави Києві на стадіоні “Динамо” імені Валерія Лобановського”, – підвів підсумок полковник Куций. Він покладає великі надії на виграш військовою командою зі Слов’янська найпочеснішого кубку в Києві.
Почесним президентом Федерації футболу учасників АТО є Герой України Ігор Гордійчук, який підкреслив: “Всеукраїнська футбольна Ліга учасників АТО/ООС – це не лише змагання з футболу серед ветеранів, але й наймасштабніша програма реабілітації, основною метою якої є морально-психологічна, фізкультурно-спортивна реабілітація та адаптація бійців АТО/ООС до оточуючого суспільного середовища. Її проводять щотижня з квітня по жовтень щороку. Такі заходи, де залучено тисячі захисників України зі всіх силових структур, відомств та ветерани російсько-української війни, є прикладом зміцнення обороноздатності нашої України”.
На підтвердження слів Ігора Гордійчука про потребу психологічної та спортивної реабілітації військових учасників АТО/ООС наведу приклад з життя ветерана війни у В’єтнамі, етнічного українця Штефана Бойко, 1948 року народження. Під час Другої світової війни та горезвісної операції “Вісла” їхню родину лемків з Надсяння (сьогодні це Прикарпатське воєводство Польщі) розділили. Частину виселено до СРСР в Івано-Франківську область, іншим вдалося емігрувати до США. Тільки у цей час родина змогла возз’єднатися за допомогою сучасних технологій з тестом ДНК.
У нашій розмові Штефан зазначив, що на війні у В’єтнамі він отримав поранення та важку психологічну травму після бойових дій, де їхній підрозділ зазнав важких втрат. Він сам підірвався на фугасі у бронетранспортері і тільки завдяки бронежилету залишився живим.
Його вилікували, але психологічно Штефан Бойко довго не міг пристосуватись до суспільного життя. Тільки допомога родини, психолога, державна підтримка та його власне бажання, сила волі повернули ветерана до суспільного життя.
У розмові з нами Штефан високо оцінив психологічну підтримку учасників та ветеранів АТО в Україні через благодійні організації та проведення спортивних змагань, зокрема футбольних матчів між ветеранами та учасниками бойових дій. Щоправда, застеріг від змагань військових з цивільними у високо контактних матчах таких, як американський футбол, регбі, баскетбол, де можливий вибух неконтрольованих емоцій.
Сьогодні Штефан Бойко з родиною живе у Чикаго і за потреби можемо надати контакт з ним. Колишній військовий як учасник бойових дій сьогодні може ділитися своїм досвідом психологічної реабілітації з ветеранами російсько-української війни. Ветерани бойових дій з США та України можуть морально підтримувати один одного.
Незалежність – це передусім право кожного ветерана, учасника війни на гідне життя у своїй країні. А повертаючись до футболу між військовими командами, то досить знаково, що у фіналі Кубка Захисників України-2021 зустрічалися команди з Донецької області. Особливо тішить перемога команди зі Слов’янська, адже це моє рідне місто і перше місто Донеччини, яке було визволено від російських окупантів.
Слава українським воїнам!
Автор: Сергій Хорун
