4 квітня 1953 року в містечку Квінті, недалеко від Нью-Йорка, народилася Квітка Цісик. Вона була другою донькою Володимира Цісика й Іванни Лев. Батько, родом із-під Коломиї, до війни закінчив Львівську консерваторію, вчився у Празі, Мюнхені, був головним концертмейстером Львівської опери. 1944-го подружжя, тікаючи від наступу Червоної армії, опинилося в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт. За рік у них народилась перша донька Марія. 1949 року Володимир Цісик із родиною виїхав до США.
Заснувавши в Нью-Йорку Український музичний інститут Америки, Володимир Цісик викладав у ньому. Обидві його дочки, Квітка і її старша сестра Марія, закінчили цей учбовий заклад.
– Батьки записали кожну з нас, свого часу, до школи українознавства, яку ми мали відвідувати щосуботи. – розповідала Христина ЛЕВ, двоюрідна сестра Квітки. – Ми тоді жили у Вашингтоні, Квітка до такої самої ходила у себе в Нью-Йорку. Які б заробітки не мала українська родина, справою честі було відкласти кошти на літній табір для своєї дитини. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах. Жили ми в шатрах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українських пісень. Квітка з 4 років займалася скрипкою, але юначкою зрозуміла, що головна її любов – це спів. Такий голос, як у неї, таку манеру виконання можна почути в карпатських селах. Білий голос іде з глибини, десь із живота. У Квітки є кілька пісень в першому альбомі, заспіваних у такій манері.
1974 – закінчила консерваторію в Нью-Йорку. Після школи отримала стипендію на навчання у державному університеті Нью-Йорка по класу скрипки, але через рік покинула його заради занять вокалом. Мала колоратурне сопрано. Ще студенткою консерваторії, аби оплачувати навчання, почала працювати студійною співачкою. Взяла псевдонім Kacey – Кейсі – за першими літерами імені та прізвища K.C. – Kvitka Cisyk. Виконувала рекламні джинґли, була бек-вокалісткою у Роберта Флека, Боба Джеймса, Девіда Санборна, Майкла Болтона, Карли Саймон, Лінді Ронстад, Мікіо Масуо, Майкла Джексона.
1977-го зіграла епізодичну роль подружки нареченої в комедійній мелодрамі “Ти світло мого життя”.
Однойменна пісня з цього фільму у виконанні Цісик отримала “Оскар” як найкраща звукова доріжка.
1980 – побачив світ перший україномовний альбом Квітки Цісик “Пісні України”.
– Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна, і що український народ співучий. А мені відповідали: “Якщо так, зіграй що-небудь”. Це дуже сумно, але в нас (українців діаспори) не було жодної платівки на професійному рівні, оскільки це дорога річ і записати її забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, але і для всіх українців. Адже у мене не було можливості щось зробити для нашого суспільства, а це був би такий подарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують.
Альбом допомагав записувати її перший чоловік, композитор-аранжувальник, Джек Корнер.
Звукорежисером платівки був Ед Ракович, співвласник із Корнером студії Clinton Recording Studios. Згодом він став другим чоловіком співачки.
1983-го Квітка разом із матір’ю відвідала СРСР, була у Львові, інших містах Західної України. Після поїздки в її репертуарі з’явилися пісні Володимира Івасюка.
1989 – в Нью-Йорку вийшов другий україномовний альбом “Два кольори”.
1991 року в другому шлюбі, з музичним продюсером Едом Раковичем, народився син Едвард-Володимир. Став академічним піаністом.
1998, 29 березня – Квітка Цісик померла, не доживши п’ять днів до свого 45-річчя. Діагноз – рак грудей. 1994-го від цього ж померла мати співачки, Іванна Лев. Ця ж хвороба через п’ять років після Квітки забере з життя і її старшу сестру Марію, яка була піаністкою, вела майстер-класи в Carnegie Hall, працювала директором консерваторії в Сан-Франциско.
В своїй останній пісні, записаній українською, на вірші Богдана Лепкого “Журавлі”, Квітка співає:
Чути кру-кру-кру
В чужині помру,
Заки море перелечу –
Крилонька зітру…
