Київ станом на кінець 1991-го успадкував 176 міжконтинентальних балістичних ракет: 130 рідкопаливних СС-19 по шість боєголовок на кожній і 46 твердопаливних СС-24 по десять боєголовок на носії. А також близько 40 стратегічних бомбардувальників, від 1.514 до 2.156 стратегічних ядерних боєзарядів і від 2.800 до 4.200 — тактичних.
Менше чотирьох сотень слів — стільки вистачило для того, щоб вирішити долю третього ядерного арсеналу в світі, який дістався Україні у спадок від СРСР.
Ці слова «спакували» в шість параграфів, і весь документ, відомий як Будапештський меморандум, зайняв усього півтори сторінки. Їх і підписали 5 грудня 1994 року президенти України, Росії, США і прем’єр-міністр Великої Британії.
З цього моменту офіційний Київ визнав свій без’ядерний статус і як такий приєднався до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
У меморандумі, під яким поставив свій підпис Леонід Кучма, лише пунктирно була прописана процедура захисту держави, яка добровільно відмовлялася від найпотужнішої зброї. До того ж в українському і російському варіантах текст мав заголовок Меморандум про гарантії безпеки, а в англійському — замість ключового слова guarantees стоїть assurances, тобто запевнення. І в наступних п’яти пунктах документа США і Велика Британія не гарантували, а лише підтверджували своє зобов’язання: 1) поважати незалежність України в існуючих кордонах; 2) ніколи не застосовувати будь-яку зброю проти її територіальної цілісності; 3) утримуватися від економічного тиску на Україну, що загрожувало б її суверенітету; 4) надавати країні допомогу в разі агресії проти неї; 5) не застосовувати ядерної зброї проти молодої держави. Шостим і останнім зобов’язанням підписантів стала обіцянка консультувати Україну, якщо виникне будь-яка з п’яти вищеназваних ситуацій.
Через два дні після саміту секретаріат Генасамблеї ООН зареєстрував лист постійних представників чотирьох країн-підписантів. «Ми були б вдячні, якби у вас був текст цього листа і його додаток (власне сам меморандум), прийнятий в обіг як документ Генеральної асамблеї», — просили у посланні постпреди. Від Росії лист завізував Сергій Лавров, нинішній глава російського МЗС, який нещодавно запевняв: «Ми продовжуємо поважати територіальну цілісність України в тих кордонах, які склалися після референдуму в Криму і після возз’єднання Криму з Російською Федерацією».
Джерело: nv.ua
