За ці півтора року війни вони стали прикладом для мільйонів українців, а також рупором української війни у світі. Ще до повномасштабного вторгнення троє музикантів вступили до лав ТРО, а з 24 лютого змінили свої музичні інструменти на зброю і стали на захист України. Сьогодні їхні пісні є символом незламності та надії в Українську Перемогу. Про війну, музику та тур у США та Канаді – у розмові з лідером гурту “Антитіла” – Тарасом Тополею.
– Це ваш вже третій тур у США та Канаду. Раніше збирали повні зали українців. Що очікуєте цього разу?
– Наша найважливіша місія в цьому турі – це зібрати кошти на 10 тисяч якісних хороших аптечок для Збройних Сил України, які рятуватимуть життя на передовій. Ми, як парамедики, дуже добре знаємо, що має бути в аптечці, як це застосовувати і що справді рятує життя українських військових. Тому ми об’єдналися з одним із найефективніших благодійних фондів у США – це United Help Ukraine і віримо, що разом з українцями в США та Канаді, разом з нашими американськими прихильниками ми зможемо втілити цю мету в реальність. На концертах будуть благодійні аукціони, багато унікальних лотів, буде спеціальний мерч, також велика частка з продажу квитків піде на ці потреби, а також важливо доносити усім, хто приходить на ці концерти, правду про цю війну, піднімати дух і заряджати донатити та підтримувати Україну.
Я хочу нагадати усім, що наразі фронт в Україні один – це та лінія оборони, яку сьогодні захищають і відвойовують наші хлопці та дівчата на передовій, і тому пріоритет теж лише один – Перемога України та підтримка військових.
– Що готуєте для прихильників гурту у США?
– Ми завжди переймаємося нашими глядачами і який післясмак у них після наших концертів. Протягом останніх місяців ми адаптовуємо наше світлове шоу до тих залів, в яких виступатимемо, звук, візуальну частину. Дбаємо про те, аби якомога більше сімей потрапило на наші концерти. Звичайно, де це можливо і дозволяють правила, є багато нюансів, але. Ну і, звичайно ми веземо новий альбом “MLNL.”, який вийшов на другий день війни і який ми так і не змогли нормально презентувати. Ми просто записали звернення до наших прихильників з бази нашого батальйону в Києві. Веземо пісні, які ще не звучали наживо в США – це “2Step”, “Фортеця Бахмут”, багато пісень з альбому “Hello” – “Вірила”, “LEGO”, “Буде син”, а також пісні, які наші прихильники у США та Канаді давно знають і люблять. Наші концерти завжди були соціальними, не можу сказати, що люди приходили і приходять до нас лише заради розваги. Ми багато розмовляємо з аудиторією, співаємо і сумних пісень, ліричних, розповідаємо свою правду. Але потанцювати і зловити ностальгію за більш безтурботними часами наші прихильники теж зможуть
– Півроку ви разом ще з двома музикантами гурту “Антитіла” провели на передовій. Якими вони були?
– Важкими, емоційними і драматичними. Ми разом з Сергієм Вусиком та Дмитром Жолудем рятували життя і втрачали наших друзів й побратимів у бою, виконували бойові завдання і ті функції, які ставило перед нами наше командування. Зрештою, можу сказати впевнено, що завдяки роботі наших екіпажів багато врятованих життів.
– Чому саме парамедики?
– Тому що з 2014 року “Антитіла” – це Сергій Вусик і я, займаються волонтерською діяльністю і вже тоді доставляли на передову різні необхідні військовим речі. Це були не лише бронежилети, каски. Це були і аптечки. Тоді ми заглибилися в цю тему і на момент, коли почалася широкомасштабна війна, ми вже прекрасно розумілися в тактичній медицині, розуміли якою має бути аптечка і що потрібно робити для того, щоб врятувати пораненого бійця на полі бою. Тому коли ми прийшли в наш підрозділ, нам запропонували саме ці позиції. А частина нашого гурту – Дмитро Водовозов та Михайло Чирко залишилися нашим тилом і почали активно волонтерити, шукати і доставляти ті речі, яких потребували ми та наш батальйон.
– Що відчуває творча людина, потрапляючи в пекло війни?
– Ми відчували, що саме зараз, саме у цей момент ми маємо бути в тому місці, в якому ми і виконували ту функцію, яку ми виконували. Ми не зрадили своїм принципам, своїм переконанням, і коли країні стало важко, неймовірно важко, коли вона покликала своїх синів на допомогу – ми прийшли їй допомагати і захищати своє майбутнє. Основне – це було працювати і виконувати свою функцію ефективно. Емоції відходили на другий план, а які саме емоції ми переживали – ви можете здогадатися. Уявіть перед собою шматки розірваних кінцівок, кровотечі, шматки снарядів, які стирчать з тіл твоїх побратимів, уявіть евакуацію під обстрілами і конвеєр в реанімацію на стабілізаційний пункт. І зрозумієте, які емоції були в гурту “Антитіла”.
– Що допомагало триматися в цьому всьому?
– Друзі поруч допомагали і віра у свій народ і свою країну.
– Після виведення з передової наказом Головнокомандувача Валерія Залужного, на чому зосереджуєте свою діяльність?
– Ми зосереджуємося на діяльності благодійного фонду гурту “Антитіла”, який збирає кошти і закуповує FPV-дрони, антидронові рушниці, який допомагає дітям наших загиблих побратимів зі 130 батальйону, займаємося музичною діяльністю, гастролюємо з благодійними концертами. Коли ми закордоном – то проводимо дуже багато зустрічей з українцями там, а також даємо інтерв’ю іноземцям, розповідаючи правду про цю війну.
– Чи важко було повертатися до творчості?
– Не просто. Але не скажу, що це було невимовно важко. Це був досить складний період адаптації, але, на щастя, ми психологічно і фізично витривалі.
– Яка вона творчість у реаліях сьогодення?
– Творчість не може бути відірваною від життя народу, а реалії сьогодення такі, що український народ бореться за своє майбутнє, за свою свободу, за виживання, за своє існування в цілому. Очевидно, що вся актуальна творчість крутиться навколо цієї теми. Теми війни в Україні, теми кацапської агресії і життя в цих складних обставинах.
– У квітні 2023 року ви оголосили концерт в українському Криму, що відбудеться 23 серпня 2024 року. Чи всі квитки вже розпродали на концерт в Ялті?
– Не всі, але лік йде на тисячі. Користуючись нагодою, хочу запросити усіх українців у США на цей концерт.
– Це реальна історія чи частина інформаційної війни?
– Наскільки це реальна історія ми побачимо в 2024 році, але те, що частина нашого інформаційного спротиву, я можу впевнено сказати – так.
– Колаборації з Едом Шираном і Боно. Про що вони, окрім вашої та їхньої творчості?
– Вони про те, що артист, який входить у топ-3 найпопулярніших артистів у світі, підтримує Україну через те, що ми маємо спільні цінності та принципи. Вона про те, що ми, українці – винахідливі і можемо шукати шляхи і здобувати підтримку у всьому світі не лише, показуючи відвагу на полі бою, а й використовуючи нестандартний підхід у комунікації зі світовими селебрітіз. Ця співпраця про те, що немає нічого неможливого, і так само Перемога України на початку цієї війни здавалася дуже далекою та нездійсненною, а тепер я даю це інтерв’ю. Скоро майже два роки війни і Перемога стає все більш реальною і можливою.
– Ваша пісня “Фортеця Бахмут” є надзвичайно потужною і чесною роботою, має багато схвальних відгуків від військових та й загалом українців. Чи очікували на таке, коли випускали цю пісню?
– Ця пісня мала і має єдину утилітарну функцію – підтримати дух усіх тих хлопців і дівчат, які тримають лінію фронту. Не тільки в якихось конкретних містах, але й по всій лінії фронту. Мені здається, що свою функцію вона виконує добре. А чарти – це вже другорядне. Але нам приємно, що вона знаходить місце у серцях наших прихильників, а також допомагає військовим у певні моменти.
Ми писали пісню про те, що самі пережили і пройшли. Зрештою, як усі пісні гурту “Антитіла” – вона з життя. У неї вилилися всі переживання та емоції, які були всередині мене та моїх друзів протягом року цієї війни.
– А чи думали ви про пісню Перемоги?
– Думав. Дуже хочу створити альбом музики українського ренесансу, але спочатку переможемо. Докладемо усіх зусиль, аби Перемога була, а тоді вже будемо говорити про пісні.
Прес-служба гурту “Антитіла”
