У 1988 РОЦІ СОВОК ЗДІЙСНИВ ЖAXЛИBE BБИBCTBО 350 ТИCЯЧ ВIPМЕНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. СЕЙСМОГРАМУ ДО ЦИХ ПІР НЕ ЗНАЙДЕНО

7 грудня 1988 р. сталося те, що в прямому сенсі сколихнуло весь світ: жаxливе вбивcтвo 350 тисяч мирного вірменського населення на півночі Вірменії в результаті випробувань геофізичних бомб, що викликали штучний землетрус, яке радянські верхи на чолі з Горбачовим, і вояччина на чолі з Язовим намагалися засекретити, і видати за природний землетрус .

У 1988 РОЦІ СОВОК ЗДІЙСНИВ ЖAXЛИBE BБИBCTBО 350 ТИCЯЧ ВIPМЕНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. СЕЙСМОГРАМУ ДО ЦИХ ПІР НЕ ЗНАЙДЕНО

Влітку 1988р. у Вірменії з’явився міністр оборони Язов в супроводі групи генералів, офіцерів, технічних військових чиновників. По севанскій дорозі в Єреван повільним ходом в’їхали кілька зачохлених наглухо вантажівок, які безупинно пройшли на північ Вірменії.

У серпні 1988 року в спішному порядку з полігонів в районах Спітака, Кіровакан ​​були вивезені ракетні установки, танки, самохідні гармати. Переважна частина військовослужбовців командного складу отримала відпустку і виїхала з Вірменії разом з сім’ями.

У вересні 1988 р в Вірменії з’явився Заступник Предсовміна СРСР Щербина, який займався питаннями випробувань ядерної зброї, військового будівництва та впровадження науково-технічних пристроїв в зоні вибуху.

У жовтні 1988 р в Вірменії знову з’явився Язов з групою військових фахівців, вищих офіцерів Генштабу Міністерства оборони СРСР.

В кінці жовтня 1988 р Язов зі свитою виїхав з Єревана на північ Вірменії, де особисто інспектував передислокацію військової техніки, демонтаж стаціонарних ракет і мобільних ракетних установок за межі Вірменії.

На початку листопада 1988 по Єревану поповзли чутки про те, що “Вірменію чекає страшне випробування”. Слову “випробування” надавалося не пряме, а переносне значення: ніхто, зрозумів, не здогадувався про випробування геофізичного зброї.

Починаючи з літа по кінець листопада 1988 р  в терміновому, але організованому порядку під керівництвом військових і представників КДБ СРСР і Вірменії в “Азербайджан” і в Грузії були переселені всі азербайджанські села, починаючи від Капана на півдні, до Степанавана, Калініно і Гукасяна – на півночі.

У листопаді 1988 р дружина російського генерала, яка відпочиває в санаторії Арзні, повідомила конфіденційно (на вухо!) Дружині академіка С.Т.Еремяна – Руза Еремян про те, що на початку грудня Вірменію чекає “страшне лихо” і порадила їй виїхати з Вірменії . Про це вона повідомила мені. Я подзвонив в КДБ Вірменії, де ці чутки спростували, ніби вони не заслуговують на увагу.

В середині листопада 1988 р піаністці Світалні Навасардян подзвонив з Ленінграда її знайомий і порадив терміново покинути всім ленінаканцям місто Ленінакан.

В кінці листопада 1988 р телефоністка міста Раздан підслухала розмову з Москвою одного російського генерала, де він повідомив дружині буквально наступне: “затримуюсь! Приїду після випробувань”.

В кінці листопада – на початку грудня 1988 р Ленінакані були відзначені десятки випадків, коли військові, залишаючись самі в місті, відсилали дружин і дітей з Вірменії до Росії без пояснення причин.

4, 5 і 6 грудня 1988 р районі Спітака – Кіровакан ​​прогриміли потужні вибухи, що викликали землетрус силою 3-4 балів. Тремтіла земля, деренчали скла; в горах з’явилися втікаючі змії і всяка живність – щури, кроти. Жителі говорили: “Що ж з нами роблять ці кляті військові? Якщо так піде і далі, то вони і будинки наші зруйнують! “.

7 грудня 1988 р 10 годині 30 хвилин турецькі робітники, які працюють на правому березі річки Арпа поблизу Ленінакана, залишили свої роботи і поспішно пішли вглиб своєї території.

7 грудня 1988 р 11 годин через полігон у Спітаку вийшов солдат і сказав селянам, які працювали в полі по збиранню капусти: “Ідіть! Швидше! Зараз почнуться випробування! “.

7 грудня 1988 р 11 годині 41 хвилині в районі міста Спітак і села Налбандов з інтервалом в 10-15 секунд пролунали два найпотужніших вибухи: після першого вибуху земля заходила в горизонтальному напрямку, з-під землі вирвався стовп вогню, диму і гару на висоту понад 100 метрів.

Одного селянина з села Налбандов підкинуло вгору до верхотуру проводів електролінії. У верхній точці Спітака, біля продуктового магазину автомашину марки “Жигулі” кинуло в бік огорожі на 3-4 метра. Не встигли пасажири вибратися з машини, як прогримів другий страшний вибух, супроводжуваний підземним гулом. Це вивільнилася енергія надр! Місто Спітак пішов під землю, осів на очах у пасажирів автомашини. У Ленинакані зруйнувалося 75 відсотків будівель. Висотні будівлі після першого удару повернулись навколо своєї осі і після другого удару, що не повернувшись назад, осіли, пішли під землю до висоти 2-3 поверхів.

Після випробувань геофізичної зброї міста Ленінакан і Спітак були оточені військами. Під Налбандов, який був повністю зруйнований, військові оточили … пустир, де земля опустилася на 3-4 метра. Заборонялося не тільки підходити, але і фотографувати цю ділянку.

Дозиметрування також заборонялося. Спеціальні військові бригади, які прибули в Ленінакан, отримали завдання розгрібати гуртожиток військових. Вони відмовлялися визволяти з-під руїн цивільне населення, посилаючись на те, що: “Немає такого наказу”. Це були солдати з Томської десантної дивізії, перекинуті влітку 1988 р літаками в Єреван, де дівчата підносили їм квіти, обдаровували тортом і сигаретами. За відсутності будь-якої рятувальної техніки, що вижило населення Ленінакана і прорвалися в місто родичі руками розгрібали руїни будинків, звідки в лютий мороз лунали стогони поранених і заклики про допомогу.

Коли 12 грудня 1988 р. на руїнах Лінінакана з’явився Горбачов з дружиною і зі свитою, один з прибулих – сивий ветеран Вітчизняної війни говорив, зі сльозами на очах: ​​”Такого не було навіть в Сталінграді!”. В одну мить, в мирних умовах загинуло півмільйонне місто, де крім городян майже в кожному будинку проживали біженці з Азербайжану ССР. Розлючений натовп зустрів Горбачова гнівними вигуками: “Забирайся геть, вбивця!”. “Ах, вас і землетрус не заспокоїв!” – кинув Горбачов і наказав заарештувати людей, які, починаючи з 7 грудня, день і ніч розгрібали руїни будинків, рятуючи людей і витягуючи тіла загиблих.

У 1988 РОЦІ СОВОК ЗДІЙСНИВ ЖAXЛИBE BБИBCTBО 350 ТИCЯЧ ВIPМЕНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. СЕЙСМОГРАМУ ДО ЦИХ ПІР НЕ ЗНАЙДЕНОУ 1988 РОЦІ СОВОК ЗДІЙСНИВ ЖAXЛИBE BБИBCTBО 350 ТИCЯЧ ВIPМЕНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. СЕЙСМОГРАМУ ДО ЦИХ ПІР НЕ ЗНАЙДЕНО

10 грудня 1988 р Ленінакані з’явилися сейсмологи з Японії, Франції, США. Але їх не допустили до досліджень, заборонили дозиметрувати. Японські і французькі сейсмологи-геофізики відмовилися скласти акт і визнати те, що сталося землетрусом природного характеру.

15 грудня 1988 року під час приземлення в Баку розбився військовий літак, який прямував з Ленінакана з військовими фахівцями-геофізики на борту. Загинули 20 фахівців разом з пілотами. Обставини загибелі літака досі залишаються загадковими і невиявленими та не розслідуваними.

9 грудня 1988 по Єреванському телебаченню сейсмограма “землетрусу” була продемонстрована співробітником Інституту Борисом Карповичем Карапетяном. Я відтворив її по пам’яті, тому що вже 10 грудня 1988 р сейсмограма таємничим чином зникла з закритого сейфа директора Інституту і до сих пір її не знайдено.

Після 7 грудня 1988 р Армені називають Північну Вірменію “Зоною лиха”. Мало знайдеться сьогодні таких тугодумів, які, будучи обдуреними офіційною горбачовською “пропагандою, погодяться визнати те, що сталося природним землетрусом. До сих пір – після 20 років! – видно, як вигоріли зелені схили гір в результаті атомного вибуху підземного (вакуумного) характеру.

Коли кореспонденти газет в Нью-Йорку запитали 8 грудня 1988 р у Шеварднадзе, як він може прокоментувати “землетрус” в Вірменії, отримав приголомшливу по правдивості відповідь: “Ми не очікували, що наслідки землетрусу будуть такими катастрофічними”.

Питається, якщо “землетрус” був природнім, то як кремлівське керівництво могло його “очікувати”? А ось наслідки геофізичної війни проти Вірменії – це воно могло і спланувати і обманутися в очікуванні катастрофічних результатів, їх прогнозованості. “Помилилися” і в розрахунку геофізиків, згорілих під час посадки літака в Баку.

У лютому 1988 року під час візиту до Японії міністра закордонних справ СРСР Шеварднадзе на питання: “Чи має Радянський Союз геофізичні бомби?”, Шеварднадзе відповів: “Так, ми маємо в своєму розпорядженні нині чотири типи геофізичних бомб”. Саме ці чотири типи бомб і були підірвані 4, 5, 6 7 грудня 1988р. у Вірменії!

29 грудня 1991 році така ж геофізична ( “тектонічна”) зброя була застосована в Грузії. Президент Грузії Звіад Гамсахурдіа заявив в інтерв’ю кореспонденту Сі-Бі-Ес Жаннет Метьюз, що “не виключає можливості виклику землетрусу в Грузії Радянською Армією”.

У грудні 1996 р Баграт Геворкян в московській газеті “Юсісапайл” ( “Північне сяйво”) опублікував статтю під заголовком: “7 грудня 1988 року проти Вірменії було застосовано геофізичну зброю”, де під рубрикою “Розслідування” Юсісапайл “в преамбулі сказано: “Геофізична (тектонічна) зброя – новітній вид озброєнь, що викликає штучні землетруси. Принцип дії грунтується на точній спрямованості акустичних і гравітаційних хвиль підземного ядерного вибуху.

Джерело: Файна сторінка