8 січня 2024 року колишнім заступникові міністра оборони України і керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони України (МОУ) повідомили про нові підозри за фактом розтрати ще майже мільярда гривень на закупівлях бронежилетів та харчів для Збройних сил України.
Однак, це не єдиний скандал, який струсив Міноборони від початку повномасштабної війни.
Що відомо про “харчові” скандали з розкраданням у Міноборони
21 січня 2023 року видання “Дзеркало тижня” опублікувало матеріал журналіста і засновника проєкту “Наші гроші” Юрія Ніколова, в якому йшлося про те, що за участі Міністерства оборони України розкрадають кошти на закупівлі харчів для ЗСУ.
Зокрема, за словами журналіста, відомство законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазинах Києва в той час була близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, хоча роздрібна ціна в магазинах становила 8-9 грн.
У зв’язку з цим керівництво відомства викликали на засідання комітету Верховної ради з питань національної безпеки оборони та розвідки.
22 січня у Міноборони заявили, що інформацію про закупівлю харчування для армії за завищеними цінами розповсюджують з ознаками навмисних маніпуляцій та вводять в оману.
2 лютого ексзаступнику міністра оборони Олексія Резнікова В’ячеславу Шаповалову обрали запобіжний захід – 2 місяці перебування під вартою. Печерський районний суд Києва заарештував його з правом внесення застави у сумі понад 402 мільйони гривень.
31 жовтня Рахункова палата під час аудиту підтвердила завищення цін під час закупівлі продуктів Міністерством оборони України для харчування військовослужбовців. Аудитори встановили також, що добова вартість харчування військовослужбовця Збройних сил України виявилася набагато вищою, ніж у середньому у секторі безпеки та оборони – 137-144 грн. Для порівняння, у СБУ цей показник – 92,5 грн, у Держприкордонслужби – 95,0 грн, у Головному управлінні розвідки – 101,6 грн, у Нацгвардії – 118,6 грн.
Також аудитори зазначили, що із 409 найменувань продуктів каталогу майже 75% не мають практичного застосування як для приготування їжі у стаціонарних їдальнях, так і в польових умовах.
Дивні збройні угоди з польською компанією “Альфа”
Як з’ясувала “Українська правда”, з квітня 2022 року Міноборони уклало кілька угод із фірмою “Alfa” на постачання озброєння та боєприпасів, а також бронежилетів і шоломів. Утім, станом початок 2023 року ця компанія мала заборгованостей перед Міноборони на більш, ніж 3,5 млрд гривень. Відомо загалом про щонайменше 7 угод з “Alfa”. Частину з них вже оскаржують у міжнародному арбітражі.
Угода №11
Контракт підписано 11 квітня 2022 року. Він передбачав постачання 20 тисяч балістичних шоломів, 20 тисяч бронежилетів та 40 тисяч бронеплит до них. Сума угоди – 24,5 мільйона євро зі 100% передоплатою. Всі бронежилети і плити було доставлено, хоч із запізненням, але 16 тисяч шоломів 11 тисяч повернули одразу як непридатні, а ще 5 тисяч так і лежали на складі, не прийняті на баланс ЗСУ.
Друга хвиля угод
22 квітня 2022 року МОУ та “Alfa” уклали три угоди на суму близько 3,3 мільярда гривень з авансом у 50% по кожній з них. Йшлося про постачання кількох самохідних гаубиць “Гвоздика”, 122-мм боєприпасів до гаубиці Д-30 та 122-мм ракет до “Града”.
В Україну приїхала лише невелика кількість законтрактованого озброєння. Зокрема, боєприпасів до Д-30 з великим запізненням приїхала лише десята частина, ракет до “Града” – третина, а “Гвоздики”, хоч і приїхали всі, але у такому стані, що не відповідали заявленому в угоді технічному класу. МОУ добивається компенсації за ці угоди.
Станом на початок 2023-го за трьома квітневими угодами 2022 року “Alfa” мала майже 1,7 мільярда гривень дебіторської заборгованості перед МОУ.
Третя хвиля угод
13 червня 2022 року МОУ знову уклало контракт з “Alfa”, попри зрив попередніх угод. Сума – близько 2,6 мільярда гривень, половину з яких компанія отримала авансом.
Усі три угоди підписав керівник департаменту військово-технічної політики Владислав Шостак.
Контракти передбачали постачання:
- 120-мм мін (понад 11 мільйонів євро авансу);
- 152-мм постріли для гаубиці “Гіацинт” (18 мільйонів євро авансу);
- 152-мм постріли до САУ “Дана” (13 мільйонів євро передоплати).
У підсумку пострілів для “Гіацинта” приїхало близько 40%; 120-мм мін поставили менше, ніж 1% від контракту; пострілів до “Дани” не поставили взагалі.
За цими угодами МОУ намагається повернути 27 мільйонів євро передоплати та стягнути ще майже 13 мільйонів євро штрафів за зірване постачання.
Угода №8
25 жовтня 2022 року Міноборони знову замовляє в “Alfa” ще 20 тисяч шоломів і 50 тисяч бронежилетів на суму майже 50 мільйонів євро. Шоломи так і не приїхали в Україну, а половина поставлених бронежилетів не пройшла балістичних випробувань.
Закупівля неякісних бронежилетів для ЗСУ на 950 мільйонів
Підозри посадовцям Міністерства оборони
1 лютого 2023 ексначальнику департаменту державних закупівель Міноборони Богдану Хмельницькому, ексзаступнику міністра оборони В’ячеславу Шаповалову та колишньому заступнику держпідприємства “Промоборонекспорт” Володимиру Терещенку повідомили про підозру. Хмельницькому – за фактом розтрати ним державних коштів на суму майже 108 млн грн та щодо забезпечення підрозділів Збройних сил неякісними бронежилетами у кількості 5700 штук. Шаповалову – за незаконні дії, внаслідок яких окремі підрозділи Збройних сил не були укомплектовані засобами індивідуального захисту на суму понад 1 млрд грн.
За матеріалами слідства, Хмельницький закупив для ЗСУ майже 3 тисячі бронежилетів на понад 130 млн грн. Згідно з перевіркою декількох незалежних експертиз, дані вироби не відповідали вимогам IV класу бронежилетів. До того ж більше 100 млн грн із цієї суми учасники оборудки привласнили. Товарознавча експертиза, яку ініціювала спецслужба, встановила, що реальна ринкова вартість цих засобів захисту становить лише 25 млн грн.
У жовтні фігуранти отримали підозру за новим епізодом – під час дії воєнного стану підозрювані організували закупівлю неякісних бронежилетів на понад 250 млн грн, виділених з державного бюджету. Всі договори укладали за повною передплатою. Підозрювані змушували підлеглих приймати неякісну продукцію на військові склади.
6 листопада 2023 року СБУ повідомила про підозру колишньому заступникові міністра оборони В’ячеславові Шаповалову у розтраті державних коштів на майже 1 млрд гривень за неякісну зимову форму для ЗСУ, яка не відповідала технічним умовам.
Справа полковника ЗСУ Козловського
Стали відомі подробиці “харчової” справи полковника з Сил логістики ЗСУ Олександра Козловського, якого підозрюють у розкраданні 170 мільйонів гривень на закупівлях для Міноборони.
З матеріалів кримінального провадження №62023000000000333 від 24 квітня 2023 року слідує, що ДБР і прокуратура вважають організатором схеми начальника Центрального управління продовольчого забезпечення тилу Командування сил логістики ЗСУ полковника Олександра Козловського. Цю інформацію оприлюднено на сайті “Prozorro. Продажі”.
Досудове розслідування встановило, що приблизно з березня 2022 року Козловський та його підлеглий начальник відділу забезпечення разом з іншими військовослужбовцями організували злочинну групу. Слідчі зарахували до неї ФОП Гладюк І.І. і ФОП Гладюк Л.Б., які є батьками дружини Козловського, а також службових осіб підприємств “Армісет”, “Ректан”, “Архімагір”, “Військсервіс-Волонтер” (монополіст на харчових підрядах Міноборони у 2017-2019 роках), “Ресурс-Сервіс КМ” та “Еко Трейд Юкрейн” (засновником цієї фірми у 2022 році була дружина Козловського Оксана, згодом фірму переписали на Тетяну Бубенок).
Згідно з попередньою домовленістю, представники ЗСУ забезпечували НЕпроведення претензійної роботи з боку Міністерства, якщо бізнесмени не постачали вчасно продукти на військові склади, та забезпечували НЕповідомлення правоохоронців при надходженні скарг на неякісні продукти від військових частин.
Своєю чергою посадовці вищеназваних фірм створювали видимість забезпечення військових комплектами продуктів – вони отримували гроші за нібито виконані послуги, але частину продуктів харчування не постачали.
Під час повномасштабної війни, з 16 березня 2022 року по 13 червня 2023 року, фірми “Армісет”, “Ректан”, “Архімагір”, “Військсервіс-Волонтер”, “Ресурс-Сервіс КМ” отримували гроші від Міноборони і надалі перераховували фірмі дружини Козловського “Еко трейд Україна” (113 млн. грн.), тестю (56 млн. грн.) і тещі Козловського (2 млн. грн.). Загалом вдалось встановити розкрадання 172 млн грн. Згодом ці гроші були або зняті з рахунків, або у банкоматах міста Хмельницький. Зокрема 14 млн грн зняла особисто дружина Козловського.
Як зазначається, у 2023 році Козловський придбав Toyota Corolla Cross Hibrid за 1,41 млн грн. Автівку зареєстрували на його доньку, студентку Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка. За весь період своєї трудової діяльності донька отримала дохід 378 тис грн, тобто власних грошей на автівку у неї не було.
За даними видання, у березні 2023 Олександр Козловський придбав квартиру у Києві на вул. Композитора Мейтуса, 4а площею 158 квадратних метрів за 5,85 млн грн (оціночна вартість 8,34 млн грн), в якій і проживає. Її оздоблюють меблями, що купують за гроші з банківської картки тестя Гладюка. А слідчі зазначають, що “з метою маскування джерела грошей”, квартиру оформлено на такого собі Червінського В.В, який служить на продовольчому складі Сил логістики у Вінницькій області. За даними слідтства, офіційно Червінський з 1999 по 2023 роки заробив лише 1,95 млн грн.
Справа львівських “бізнесменів” Гринкевичів
1 листопада 2023 року у реєстрі судових рішень з’явився текст ухвали слідчого судді Печерського суду Сергія Вовка про обрання запобіжного заходу підозрюваному бізнесмену Ігорю Гринкевичу – одному з найбільших постачальників Міністерства оборони. Цим рішенням відправили до СІЗО із заставою у понад 429 млн грн.
З ухвали відомо, що у листопаді 2023 року слідчі ДБР провели обшуки на митному посту “Чайки” Київської митниці. Обшуки проводили в рамках розслідування справи про заволодіння державними коштами під час виконання договорів поставки товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для потреб ЗСУ.
В результаті обшуку слідчі вилучили комплекти спідньої білизни, сорочки бойові, футболки літні та інші речі. Постачальником цього майна були компанії ТОВ “Трейд Лайнс Рітейл”, ТОВ “Будівельна компанія Сітіград” та ТОВ “Будівельний Альянс Монтажпроект”. За даними слідства, ці компанії належали Гринкевичу та його сім’ї.
За що ж арештували Ігоря Гринкевича?
За хабар у 500 тисяч доларів заступникові керівника відділу Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні вилученого майна. Зустріч відбулася у кав’ярні на вул. Симона Петлюри, на яку Гринкевич приніс півмільйона доларів готівкою. Його затримали одразу після передачі коштів.
Після цього ДБР повідомило, що суд арештував майно сім’ї та підконтрольних фірм Гринкевича.
За висновками експертів, вся продукція, яку постачали компанії бізнесмена на потреби Міноборони у 2023 році, не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями ЗСУ. Збитки оцінюють у 1,2 млрд грн.
У Міністерстві оборони заявили, що розривають усі договори з компаніями, пов’язаними зі скандальними Гринкевичами.
Нагадаємо, що син Ігоря Гринкевича Роман у грудні 2022 року був нагороджений указом Президента відзнакою для волонтерів “Золоте серце”.
Постачальниця харчів за завищеними цінами для ЗСУ стала власницею 4 готелів в Хорватії
Постачальниця харчів для ЗСУ Тетяна Глиняна виявилась власницею чотирьох готелів у хорватському курортному місті Спліт. Глиняну називають лідеркою однієї з найбільших бізнес-груп, що постачають харчі Збройним силам України з грудня 1995 року.
Журналісти з’ясували, що з осені 2023 року жінка стала бенефіціаром компаній “Zen Adria d.o.o.”, “Pigment d.o.o.”, “Mimoza d.o.o.”. А ще однєї фірми “Nazarii d.o.o.” вона була засновницею у 2016 році. Саме ці фірми тепер володіють низкою розкішних чотиризіркових готелів у Спліті.
У 2023 році нова власниця зробила капітальний ремонт у готелі Mirari, а біля готелю Ora розпочали велике будівництво. За даними агенцій нерухомості в Спліті, готелі з подібною локацією, що мають 18 і більше номерів коштують від 2,5-3 млн євро. Однак, журналістам стало відомо, що попередні власники відхили ціну в 25 млн євро попередньому покупцю.
Тетяна Глиняна особисто була засновницею у компаніях з так званої “білоцерківської групи”, що у різний час були чи є великими постачальниками харчів для військових. Це, зокрема, ТОВ “Преміум компані”, ТОВ “Візит”, ТОВ “Укрпродакорд ВР” та ТОВ “Гранд консалт” (8,16 млрд грн у 2020–2023 роках).
В актуальних контрактах з Міноборони ціни харчів “Гранд консалту” є завищеними. Зокрема, у підписаному контракті за друге півріччя 2023 року звичайну гречку постачали за ціною 66 грн за кілограм. А в контракті на перші три місяці 2024 року гречка коштує 50 грн за кілограм. Водночас роздрібні ціни на гречку у цей період постійно були у півтора-два рази меншими. Зокрема, у липні гречка коштувала 48 грн, під кінець року ціна опустилась до 32 грн, а подекуди і до 26 грн за кілограм.
Також до складу “білоцерківської групи” входять й інші юрособи, зареєстровані на інших фізосіб. У тому числі ТОВ “Актив компані”, яке наприкінці 2022 року отримало найдорожчий підряд Міноборони вартістю 13,16 млрд грн з яйцями по 17 грн і картоплею по 22 грн. Її власник Олександр Дмитревич є бізнес-партнером онука Глиняної Назарія Березюка. Сам він є власником ТОВ “Міт мікс”, бенефіціаром якого раніше була Тетяна Глиняна.
За матеріалами українських ЗМІ.
