В Україні свято Дня захисника України почали відзначати відносно недавно – з 2014 року. Воно було встановлено указом президента України Петра Порошенка 14 жовтня 2014 року. Про бажання створити нове свято – відзначення українського війська, Порошенко заявив під час першого, після заборони Януковича, параду на День Незалежності – 24 серпня 2014 року. “У багатому подвигами літописі українського воїнства – безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Україна ніколи більше не буде святкувати це свято згідно військово-історичного календаря сусідньої країни. Ми будемо вшановувати захисників своєї Вітчизни, а не чужої!” – заявив тоді глава держави.
Вже 8 жовтня того ж року український інститут національної пам’яті підтримав ініціативу президента відзначати День захисника України, обґрунтовуючи це традицією почитати українське військо саме в цей день.
Затвердивши 14 жовтня Днем захисника України, Петро Порошенко провів чіткий зв’язок між різними поколіннями українських воїнів. Окрім того, своїм указом тодішній очільник держави скасував радянську традицію, яку продовжив Кучма, – святкувати День захисника Вітчизни 23 лютого.
День захисника України, який визначено вихідним днем, став всенародним святом, таким же вагомим, як Різдво, Великдень чи День Незалежності.
Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні сили покликані охороняти кордони України, спокій нашого народу. Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам виборює право бути суверенною, вільною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей…
Що означає День захисника України для усіх нас?
“Я слухав виступ сотників на Майдані, та раптом натовп розступився, до сцени під’їхав автобус та “Швидка” з трунами загиблих героїв. На автобусі не було позначок “Ритуальна служба”, “Поховання”. Там був незвичний надпис: “Груз-200”. Цим кодовим словом військові називають загиблих. Хтось написав спеціально, витратив час. Звісно, інші надписи на цьому автобусі були б недоречні, – подумав я, слухаючи молитви священиків. Бо коли молоді, красиві, сильні, мужні чоловіки, які вчора були поруч, сьогодні лежать у труні, це ніяк не може бути “Ритуал”. Це війна. Коли зі сцени повідомили, що в одного із загиблих – четверо дітей, у другого – єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій – ще взагалі не встиг пожити, йому лише 19 років…, 50-тисячний натовп заплакав так, як ніби він теж став сиротою. У них такі мирні професії – як вони могли з такими “ботанічними” навичками опинитися на лінії вогню? Як, мабуть, посміхався снайпер з цих незграб – ще б пак, йти в атаку з дерев’яними щитами та палицями – це ж так непрофесійно, хіба так зробить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці Януковича розстріляли їх, граючись, – стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого. Навіщо? Їм так багато було чого втрачати! І тут, коли майже вся площа, коли сотні галичан почали читати навколо мене “Отче наш”, – я збагнув. Вони пішли на смерть, тому що бути солдатами – це не означає вміти добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом – означає не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це означає поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність. Навчитися воювати – нескладно. Проте бути солдатом – означає мати дух солдата. Солдат без душі – кілер. Солдат з душею – воїн. У війні за незалежність України народилася нова незалежна нація, яка має творити свою незалежну культуру та історію. Ми маємо жити в системі координат, яка зрозуміла для нас, серед символів, які мають значення та торкаються серця… Слава Україні!” (журналіст Юрій Бутусов).
Щиро зичимо усім воїнам, які захищають Україну, козацької відваги, мужності, здоров’я та слави, увінчаної віками.
Нехай Господь посилає благополуччя, достаток, щастя у ваші сім’ї та домівки, і перемогу нашій Батьківщині. Пресвята Богородиця хай покриває своїм омофором від усякого лиха й оберігає на нелегкій життєвій дорозі.
Захисникам, які віддали свої життя за збереження вільної суверенної української держави – ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ!
Слава Україні!
